Півтора року ніхто, окрім рідних, не шукає одинадцятьох молодих хлопців зі Львівщини, які 2014 року попали в засідку на Луганщині і пропали. Цю справу просто «замнули»: із військової прокуратури прийшла пустопорожня відписка. Про це повідомила громадська активістка, адвокат Галина Янко на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Корупція.Інфо
«Нещодавно, як Голова Громадської ради при УСБУ у Львівській області, звернулася до Міністра оборони , Військового прокурора України, Голови СБУ та командира військової частини-польова пошта В3720 щодо пошуку 11 військовослужбовців військової частини – польова пошта В3720, що безвісти зникли 5 вересня 2014 року в районі «Щастя» Луганської області», – повідомила вона.
Як пояснила Галина Янко, під’їжджаючи до населеного пункту Цвітні Піски Луганської області підрозділ військових потрапив у засідку російських незаконних збройних формувань й зазнав великих втрат.
Колону українських військових обстріляли з обох боків з стрілецької зброї РПГ, ПКН, озброєння БМП, озброєння танка, дорога була замінована керованими протитанковими мінами ТМ-62.
«Відтак безвісти зникли 11 військовослужбовців військової частини – польова пошта В3720. Це наші львівські хлопці з військової частини на Стрийській. Але жах полягає в тому, що їх ніхто крім рідних не шукає», – констатувала активістка.
Галина Янко обурилась тим, що окрім рідних героїв-захисників ніхто не шукав, цю справу просто «замнули»:
«Так з відповіді, що отримано на наш запит начальник Генштабу доручив опрацювати надані Громадською радою відомості та персональні дані зниклих військовослужбовців, і тільки зараз як вказано в листі-відповіді «з метою розшуку персональні дані зазначених військовослужбовців було надано до Центру розшуку полонених при СБУ».
Уявляєте, півтора роки ніхто нічого не робив, про зниклих хлопців просто забули! Військова прокуратура просто відмахнулася відпискою «провадження за фактами зникнення зазначених у запиті військовослужбовців не розслідуються», все решта не їх компетенція».
Однак, за словами активістки, незважаючи на все це, рідні не втрачають надії.
«Через те, що ніхто їм нічого не говорить, вони звернулися до нас. Цю біду повинні чути, але тільки ЗМІ здатні зараз донести на загал інформацію, яку всі замовчують, а сім’ї в горі і відчаї не знають, як з цим жити», – додала вона.