Нещодавно ZAXID.NET публікував першу частину розслідування «Операція Брюховичі», в якому йшлося про масштабну оборудку з територією колишнього військового містечка у сосновому лісі біля Львова. Мова йде про обмін земельної ділянки площею понад 125 гектарів і ринковою вартістю у 50-60 млн доларів США на 300 квартир для військових, які можна купити за 6-7 млн доларів США.
Сьогодні ми розповідаємо про все, що вдалося з'ясувати про найбільшу в історії Львівщини земельну аферу, сценарій якої готували роками і контролювали на рівні Кабінету міністрів, а також про роль у цій історії селищного голови Брюхович Володимира Доманського, віце-прем'єра Степана Кубіва і екс-нардепа Ярослава Гінки. І на відміну від багатьох корупційних історій, в кінці читача чекає несподівана розв'язка.
***
Почнемо з того, що земля військового містечка належить державі та перебуває в користуванні львівського квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) Міноборони. Вчиняти будь-які дії з землею військового містечка – продавати, передавати, приватизувати тощо – можлна лише з дозволу Кабінету міністрів.
Сьогодні на території містечка росте молодий сосновий ліс, за яким слідкує Магерівський лісгосп «Львівського військового лісокомбінату», але навіть лісничим не так просто потрапити на територію військового містечка, яка обгороджена високим парканом з колючим дротом.
Рай у сосновому лісі
Усе розпочалося у грудні 2011 року, коли територія військового містечка становила 143,5 гектари. Напередодні Нового року працівники Магерівського військового лісгоспу виявили, що частину території військового містечка захопили невідомі люди. Захоплену ділянку обгородили будівельним парканом, почали вирубувати дерева та будувати приватні будинки. Техніка заїжджала в основному вночі, і роботи виконувались у швидкому темпі. Тут ще раз варто наголосити, що на територію військового містечка без дозволу Міноборони не можуть потрапити навіть службовці військового лісгоспу. А от забудовник без жодних проблем відкривав ворота та завозив важку техніку.
Військові лісівники звернулися до правоохоронців, однак будівництво не припинялось. Водночас забудовник, який зайшов на територію військового містечка, надав лісівникам свої документи. Виявилось, що будівництво приватних будинків веде підприємство «Олером», яке належить депутату Брюховицької селищної ради Ярославу Процю та його сину Роману.
Як повідомили ZAXID.NET у Магерівському лісгоспі, в документах забудовника йшлося про те, що КЕВ надав йому в оренду кілька військових будівель та територію лісу, де ведуться будівельні роботи. Наскільки законно приватна фірма отримала в оренду під забудову військову територію, – це вже питання до правоохоронців, які мали би розслідувати цю оборудку. А оскільки забудовник вважав, що вчиняє цілком законно, він продовжив будівництво.
«Там іде захоплення території починаючи з 2011 року. За цей час ми зверталися у різні правоохоронні органи і казали про те, що йде самовільна вирубка дерев і ведеться індивідуальне будівництво. Реакції не було. Наші інженери захисту лісу нарахували штрафи і відправили їх у поліцію для розслідування, як тягнеться уже роками», – розповів ZAXID.NET головний лісничий Магерівського лісгоспу Андрій Домінік.
Уже досліджуючи цю історію у 2019 році ZAXID.NET зателефонував по коментар до нинішнього селищного голови Брюхович Володимира Доманського. Він заявив, що будівництво на цій території справді ведеться, однак сама ділянка, за його словами, розташована поза межами військового містечка. І, як з’ясувалось, він має рацію.
Так от, у 2012 році депутати Брюховицької селищної ради затвердили технічну документацію, щоб встановити межі військового містечка №160 і надати йому кадастровий номер. Під час розроблення цих документів з площі військового містечка «випало» 2,5 га – саме ті, де уже йшло незаконне будівництво. Таким чином площа військового містечка зменшилась з 143,5 га до 141 га. Після цього виведену з території військового містечка землю поділили на кілька десятків дрібних ділянок і почали їх приватизувати.
Територію, яка колись належала до військового містечка, активно розбудовують (фото ZAXID.NET)
Приватизація, а за нею і активне будівництво нескромних будинків з басейнами та іншими додатковими зручностями, стартувало у 2013 році і триває понині. Більшість землі отримали львівські підприємці, які скоріш за все, продаватимуть уже готові будинки клієнтам. Однак серед власників землі на колишній території військового містечка уже є кілька цікавих прізвищ. Зокрема, тут будує житло прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 Святослав Притула та суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Сакалош.
Щоб узаконити уже існуюче будівництво, у квітні 2018 року Брюховицька селищна рада прийняла рішення про розробку детального плану цієї території (ДПТ). А вже через місяць сесія селищної ради погодила ДПТ, який передбачав індивідуальне будівництво на території, яка колись належала військовому містечку.
Землю – атовцям, спроба №2
Оборудка із виведенням шматка землі з гігантської території військового містечка виявилась лише однією зі складових операції «Брюховичі». Після того, як військове містечко уже втратило 2,5 га землі, КЕВ Львова звернувся до Львівської ОДА, щоб отримати дозвіл на поділ решти території військового містечка на кілька земельних ділянок. Тодішній голова ЛОДА Олег Синютка у жовтні 2017 році видав розпорядження, яким дозволив розділити 141 га території військового містечка на три окремі земельні ділянки. Усе це робилось нібито для того, щоб забезпечити землею бійців АТО.
«Було звернення ветеранів АТО, щоб їм виділили на цій території земельну ділянку. І було прийняте рішення, щоб це містечко поділити такі земельні ділянки: 0,9 га – територія, де розташовані два житлові гуртожитки військових; 15 га – які в подальшому будуть передані в ЛОДА для видачі земель учасникам АТО. І решта 125 га – де розташовані військові будівлі», – розповів ZAXID.NET начальник КЕВу Львова Вадим Гуменюк.
На території військового містечка росте молодий сосновий ліс (фото ZAXID.NET)
Тим часом ПП «Олером» брюховицького депутата Ярослава Проця, яке ще у 2011 році почало заходити на військову територію, не зупинилося на досягнутому. У 2018 році підприємство продовжило захоплювати нову територію, яка все ще належала військовому містечку. Забудовник поставив новий будівельний паркан і завіз будівельну техніку.
Кілька місцевих активістів Брюхович, які побажали залишитись анонімними, розповіли ZAXID.NET, що представники забудовника погрожували розправою тим, хто ставив питання про законність будівництва на території військового містечка. А у селищний раді Брюховичів на питання щодо захоплення військової землі радили звертатись до віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва, мовляв, будівництво ведеться з його відома.
ZAXID.NET зателефонував депутату Ярославу Процю, щоб отримати його коментар щодо цієї ситуації, але через особисті причини він відмовився спілкуватись з журналістами.
Реакція правоохоронців
Ще у 2012 році прокуратура почала розслідувати виведення 2,3 га землі з території військового містечка. Оскільки будівництво на цій території активно велося впродовж років, про ефективність розслідування говорити складно.
У червні 2018 року Шевченківський відділ поліції Львова розпочав розслідування за фактом захоплення (яке почалась ще в 2011 році!) військового містечка у Брюховичах та вирубки лісу. У матеріалах справи йдеться про те, що внаслідок вирубки лісу держава зазнала збитків на понад мільйон гривень. Також слідство встановило, що саме службовці Брюховицької селищної ради та КЕВу Львова причетні до незаконного виведення з території військового містечка земельної ділянки. Можливо, сьогодні історія виглядала би зовсім інакше, якщо би правоохоронці помітили усі ці кричущі порушення бодай кілька років тому.
У зв'язку із виявленим захопленням земельної ділянки в кінці 2018 року суддя Шевченківського суду Наталія Луців-Шумська наклала арешт на 125,2 га військового містечка. Після цієї ухвали суду компанія Ярослава Проця була змушена припинити захоплення військового містечка.
Пауза у цій справі тривала півтора роки, і уже в кінці червня 2019 року Наталія Луців-Шумська зняла арешт з землі військового містечка. Про зняття арешту просила суд Брюховицька селищна рада, мовляв, забудовник зніс паркан і нічого вже не будує, а арешт цієї ділянки заважає селищу розвиватись. Водночас з надійних джерел ZAXID.NET довідався, що процес зняття арешту з цієї території особисто контролював колишній народний депутат від «УДАРу» Ярослав Гінка, який мешкає у Брюховичах. ZAXID.NET не вдалося отримати його коментар для цієї статті.
Після скасування арешту на територію військового містечка розпочався новий – головний – етап операції «Брюховичі».
Міфічний інвестор
Брюховицька селищна рада ще у 2018 році звертався до КЕВу Львова з пропозицією передати 125,2 га землі військового містечка у комунальну власність. Натомість селищна рада зобов’язується передати 300 квартир загальною площею 15000 м2 у різних областях України військовослужбовцям. Тут важливо підкреслити, що різниця вартості між 300 квартирами та земельною длянкою 125,2 га у сосновому лісі під Львовом стакладає десятки мільйонів доларів. Детальніше про «рівноцінність» такого обміну ми писали у першій частині нашого розслідування.
При цьому 300 квартир військовим мала б передати не селищна рада, а невідомий інвестор, який претендує на цю землю. Про це ZAXID.NET розповів селищний голова Брюхович Володимир Доманський, який активно просуває грандіозний проект розбудови військового містечка, розповідаючи про школу, садочки, лікарню та парки, які інвестор збудує у новому житловому районі. Поміж тим Доманський переконує, що не знає імені цього інвестора, бо нібито спілкується з ним за посередництвом Міноборони.
«Ми отримуємо лист від Міністерства оборони, що буде пропозиція від інвестора. Міністерство оборони на сьогоднішній день не сказало точно, хто є інвестором. Тому що вони з ним спілкуються. Я думаю, що незабаром ту інформацію буде оприлюднено», – переконує Доманський.
Припустити, що невідомого інвестора обрало Міноборони, цілком можливо. Але те, що селищний голова не знає, під кого так активно вибиває цю територію, звучить сумнівно. Тим більше, що саме Доманський підписував документи, які пропонували схему з обміну військового містечка на 300 квартир. В одному із таких документів була пропозиція поїхати і оглянути перші 60 квартир у Тернопільській області, які інвестор планує купити військовим.