Є три елементи стримування агресії Росії, які можуть використати союзники Києва. І щодо цих елементів Україна веде активну розмову зі західними партнерами.
Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів у інтерв’ю німецьким журналістам, а також розкрив суть цих трьох елементів.
За словами глави Міністерства закордонних справ України Дмитра Кулеби, стратегія для стримування російської агресії існує, і містить вона три ключові елементи.
“Перший – це чіткий політичний меседж, який вже було дано. Друге – це низка санкцій чи інших обмежувальних заходів. Москва знає, що Захід готує санкції. І ви двічі подумаєте, щоб заплатити цю ціну. Третій елемент — військова підтримка.”,
– заявив Кулеба.
Також Москва отримала сигнал цілковитої міжнародної підтримки України.
“Це набагато більше, ніж просто словесна підтримка. Це стратегія стримування.
Подальше озброєння України жодним чином не підживить конфлікт. Я категорично відкидаю це звинувачення. Росія хоче, щоб Україна залишалася слабкою. Кожен, хто відмовляється від військової та оборонної співпраці з нами, посилить цю позицію. Проте ми активно обмінюємося з різними партнерами, які готові продати нам військову техніку та зброю, щоб ми могли краще захищатися”.
І додав, що Київ вже уклав низку угод про постачання військової техніки з кількома європейськими державами.
“У нас є двосторонні угоди про співпрацю з деякими країнами ЄС щодо торгівлі військовою технікою, а з іншими – ні. Але зброя як гроші, воліють мовчати. Тому я не буду далі це коментувати тут”.
Також він розповів: Чи відкриває ця співпраця нові перспективи для можливого членства в ЄС чи НАТО?
“Членство України в обох альянсах – це лише питання часу. Тому що ми є природною частиною європейської та трансатлантичної спільноти. Ми цілком розуміємо, що існує певний скептицизм щодо розширення ЄС на схід. І для приєднання країна має відповідати всім Копенгагенським критеріям. Але не це все ще заважає нашому членству. Головна причина в тому, що деякі країни НАТО та ЄС досі бачать Україну крізь призму відносин з Росією. І тому мій меседж простий: Україна – це країна, яку варто підтримувати. Ми заслуговуємо на те, щоб нас сприймали як Україну. Одне – стосунки з Росією, інше – стосунки з Україною”.
Не забув він і прокоментувати й розміщення російських військ на Українських кордонах.
“Це справді реальна загроза. Якби я не бачив 2014, то міг би повірити, що це просто брязкіт зброєю. Але 2014 рік показав, що межа між демонстрацією та фактичним використанням військової сили в Росії надзвичайно тонка. Цьому сприяє не лише озброєння, а й фактична блокада Росією Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи та зростання напруженості на кордоні з Білоруссю. Чи ці загрози дійсно перетворитися на військовий конфлікт, залежить від двох чинників: стійкості та підтримки України з боку своїх партнерів. Наша мета – не допустити погіршення ситуації”.
Та додав:
“Росіяни з 2014 року переслідують одну і ту ж мету: дестабілізацію України та інших європейських країн. Вони повинні прийняти російський погляд на те, як мають формуватися міжнародні відносини. З цією метою Росія використовує військову агресію та дезінформацію, а також намагається дестабілізувати інші країни зсередини. Коли Росія бачить можливість, вона намагається скористатися нею негайно”.