10 жовтня на Тустановицькому кладовищі у Бориславі на Львівщині поховали 87-річного Тараса Бандеру, племінника Степана Бандери. Помер вдома, 9 жовтня. Останні три роки його доглядали родичі. Дітей не мав, був неодружений.
"Бандери оселилися у Бориславі 1938 року. Тарасового батька Йосипа Бандеру переслідувала польська поліція. Втік на схід України, втратив зв'язок з родиною. 1941-го Тараса з матір'ю вивезли до Сибіру. Повернулися за 5 років, – розповідає історик, краєзнавець Роман Тарнавський. – Вступив до військового училища в Росії. Одного разу був на чергуванні, подзвонили зі штабу, і він представився. А вони обурено:"Какой ещё Бандера?".
Більше чергувати його не ставили. Вищу освіту Тарас здобув на військовому факультеті при Ленінградському інституті фізичної культури ім. Лесгафта. До пенсії працював інженером на підприємстві "Хлорпроект". Дуже піклувався про свою матір. Вона прискіпливо обирала невістку, тому так і не знайшов собі пари. Був мовчазний, про особисте не розповідав нікому. Про знаменитого дядька говорив лише в родинному колі".
2009 року Тарасові Бандері дали звання Почесного громадянина міста. Був майстром спорту зі стрільби з лука. Прославив Борислав, тим, що створив школу лучників. Туди спортсмени з усього Союзу з'їжджалися на змагання. Підготував 19 майстрів спорту.
На похорон зійшлося 80 людей – друзі, учні-лучники, міські чиновники. Поховали його поряд з матір'ю.
