Останні події на фронті показують, що південний плацдарм став одним із головних під час наступу Сил оборони України. Уже до жовтня вони можуть вийти до узбережжя Азовського моря, а до кінця року до адміністративного кордону Криму, у такий спосіб звільнивши всю материкову частину нашої країни. Це вплине на подальший розвиток ситуації як на тимчасово окупованому півострові, так і на Донбасі.

На сьогодні склався певний паритет сил української армії та російської окупаційної армії. За деякими кількісними показниками, армія РФ перевершує нашу, але тільки не в якісному аспекті. Проте головне все ж таки не так кількість і не якість озброєння, як професіоналізм військових.

Таку думку висловив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Як відомо, начальник Генштабу Сил оборони Естонії Ееро Ребо заявив, що повільний наступ ЗСУ пов’язаний із приблизним паритетом української та російської окупаційної армії.

«Паритет зберігатиметься ще тривалий час. У кількісному вимірі в деяких питаннях ми навіть поступаємося Росії. Але не в якісному. Наприклад, якщо ми говоримо про артилерію, то в Росії набагато більше артилерії, ніж в України. Наведу приклад. Росія протягом місяця може знімати з консервації та зберігання, відновлювати та відправляти до зони бойових дій від 200 до 300 одиниць артилерії, буксированої та самохідної, ствольної та реактивної. Скільки артилерії ми за місяць отримуємо від наших міжнародних партнерів? По 200-300 М777, САУ Panzerhaubitze 2000 та САУ Caesar? Ні. І в цьому полягає кількісний дисбаланс», – зазначає експерт.

Та додає, що зі свого боку якість нашої артилерії перевершує якість російської, тому ми знищуємо більше, далі, точніше.

«Загалом у Росії колосальні запаси ще з часів Радянського Союзу – танків, артилерії, будь-якої техніки. Тому, поки не вичерпаються ці запаси і поки вона матиме можливість їх відновлювати, кількісно матиме перевагу. Але саме за рахунок якісної переваги ми все ж таки дозволяємо собі вести наступальні дії, звільняючи свої території, а в Росії зменшуються можливості проведення оборони. Питання навіть не так у кількості, а в тому, хто які тактичні ходи робить і як професійно діє в складних умовах», – наголошує він.

Зараз найголовніші події відбуваються саме на півдні нашої країни.

«Південний плацдарм зараз відіграє дуже важливу роль. Це один із основних напрямків нашого наступу зі звільнення наших територій. Я не здивуюся, якщо на нинішньому етапі наступальної операції кінцевою метою є вихід до Азовського моря та адміністративного кордону з тимчасово окупованим півостровом Криму, тобто повне звільнення материкового півдня України», – вважає Коваленко.

Та розповів, якою є перспектива такого розвитку подій, враховуючи паритет сил.

«Все залежить від того, хто і наскільки діятиме правильно тактично та стратегічно. Питання не в кількості і навіть не в якості техніки, а в тому, як її застосовувати, які ходи використовувати для просування, для проривів, а з боку окупантів – для оборони. Якщо говорити про можливості Сил оборони України на материковому півдні, тобто в Запорізькій області та на лівобережжі Херсонщини, то я не здивуюсь, якщо до жовтня ми зможемо прорвати оборону окупантів, фактично наблизившись до узбережжя Азовського моря, а до кінця року будемо перебувати біля адміністративного кордону півострова Крим», – каже експерт.

Він наголошує, якщо справді українські Сили оборони вийдуть на ці позиції, це змінить ситуацію та розстановку сил кардинально. Та матиме колосальний вплив на подальший розвиток ситуації як щодо Криму, так і Донецької та Луганської областей.