Верховна Рада сьогодні, 10 грудня, прийняла рішення про реформування державної служби в Україні. Тож як ці зміни відобразяться на українцях?
Законопроект № 2490 "Про державну службу" – повністю новий законопроект. Ним передбачається створення правових передумов для підвищення престижності державної служби, — кажуть у Реанімаційному пакеті реформ (РПР). Законопроект прописаний подібним до європейських норм державної служби: є деполітизація державної служби, запровадження інституту державних секретарів, розмежування політичних і адміністративних посад, конкурсний відбір на держслужбу.
Нові ранги
Реформа державної служби передбачає нову класифікацію посад.
Законопроект вводить три категорії посад: А, Б і В. Вони запроваджені виключно для правового регулювання. Категорія А – це керівники державних органів і їхні заступники. Категорія Б – керівники структурних підрозділів, категорія В – власне спеціалісти.
Ще одна новинка – усі чиновники призначатимуться на конкурсних засадах. Немає винятків, як зараз, коли теперішні перша-друга категорія не потребують конкурсного призначення. Але конкурсні комісії формуються по-різному, в залежності від категорії. Категорію А вибирає спеціально утворена постійно діюча комісія з вищого корпусу державної служби. Для категорії Б комісія формується органом, куди потрібен держслужбовець, але з залученням сторонніх осіб — спеціалістів. Прийом категорії В повністю вирішується в органі – створення комісії та прийняття рішення.
Нові посади
Впроваджуються посади керівників апаратів у міністерствах – державні секретарі. Причому розмежовуються повноваження між міністром і державними секретарями.
І в цьому пункті і стався той самий описаний вище конфлікт між реформаторами і урядом Яценюка. Міністр Кабміну Ганна Онищенко запропонувала повернути міністрам повноваження призначати та звільняти керівників структурних підрозділів міністерств.
Представники уряду на різних етапах робили атаки на цей законопроект. Вони не розуміють того, що міністр повинен керувати міністерством через державного секретаря. Вони казали: нехай державний секретар призначає всіх, але директорів департаментів нехай призначає міністр. І це був би нонсенс. Тоді держсекретар казатиме міністру, що не може керувати апаратом міністерства, бо призначені міністром директори департаменту його не слухають,
— пояснює експерт.
У той же час, згідно з законопроектом, за все відповідає міністр, остаточні рішення приймає міністр. Але щоб не було непорозумінь і конфліктів, він повинен завжди діяти через державного секретаря.
За словами Коліушка, міністр не повинен писати будь-який законопроект своєю патронатною службою, якимись сторонніми радниками. А повинен дати доручення секретарю підготувати такий чи такий проект рішення. Якщо державний секретар не виконує доручення міністра, це є підстава для звільнення державного секретаря.
Але не може бути такого самодурства, коли міністр приходить і каже: от, прошу зареєструвати, тепер буде така система, структура чи такі посадові особи,
— наголосив Коліушко.
Однак, мабуть саме ця норма законопроекту не подобається нинішнім міністрам, бо фактично і не дає їм робити "самодурств".
Нова політика — деполітизація
Ще один важливий момент, прописаний у новому проекті закону про держслужбу – це деполітизація. Державним службовцям категорії А взагалі забороняється членство в партії. Категоріям Б і В членство у партіях дозволяється, але при цьому їм не можна входити в керівні органи політичних партій.
Коли реформа почне діяти
Якщо законопроект буде таки проголосований у Раді в тому вигляді, в якому він є зараз, то закон буде введений в дію з 1 березня 2016 року. Однак не виключено, що народні депутати знайдуть ще якісь нюанси в законопроекті, які їх не влаштують. Хоча раніше Голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко висловив думку, що консенсус усередині Комітету Верховної Ради стосовно законопроекту "Про державну службу", в якому представлені всі фракції парламенту, досягнутий.
Про потреби
Втім, навіть прийняття закону буде тільки першим кроком у побудуванні системи ефективної влади.
За словами Коліушка, треба ще вчити людей, щоб на державну службу приходили підготовані кадри. Крім того — має бути підвищена зарплата до адекватного рівня. Зрозуміло, що без достойної оплати навіть на конкурси розумні і підготовані люди не підуть.
Ціна питання
За словами Костянтина Ващенко, зарплата держслужбовців буде збільшена упродовж трьох років – так званого перехідного періоду.
У Нацагентстві з питань держслужби основним джерелом фінансування держслужбовців бачать бюджет. Сподіваються, що згодом мінімальний посадовий оклад держслужбовця становитиме не менше двох мінімальних зарплат в Україні.
Крім того, є шанс, що прийняття закону "Про державну службу" дасть можливість залучити кошти Євросоюзу, зокрема це може бути грантова допомога саме на заробітну плату державним службовцям.