Українцям, які оформили субсидії, уже через декілька місяців роздадуть приблизно по 1,5 тис. грн готівкою. За отримані гроші вони повинні будуть оплачувати комунальні послуги, а "здачу" зможу залишити собі.

Відповідне "політичне рішення" уже прийняли, в профільному міністерстві готують зміни в чинну постанову. Ще декілька місяців тому програма монетизації субсидій передбачала зовсім інший сценарій, повідомляє Обозреватель.

Головне:


  • із березня субсидії видаватимуть грошима;

  • нововведення торкнеться тих, хто оформив "знижку" до жовтня 2018-го;

  • сума щомісячної субсидій може бути на рівні приблизно 1,5 тис. грн;

  • якщо субсидіанти отримають гроші і не витратять їх на комуналку – постраждають усі.

Кому і як роздадуть гроші

Чотири мільйони українців оформили субсидії. Уже з березня вони будуть отримувати "на руки" приблизно по 1,5 тис. грн, заявив декілька днів тому міністр соцполітики Андрій Рева. Так, Кабінет міністрів нібито прийняв політичне рішення перейти на повну монетизацію уже в цьому році. Тобто віддаватимуть сім'ям не тільки зекономлені кошти, а всю суму. Оплачувати комуналку вони будуть самі.

"Сьогодні у нас 4 мільйони одержувачів субсидій, середній розмір субсидії становить 1,5 тис. грн. Тобто, 6 млр грн у місяць ми видаватимемо готівкою", – передають слова міністра в прес-службі відомства. Торкнеться нововведення тих, хто оформив знижку до жовтня 2018-го (перед початком опалювального сезону). Якщо звернулися за субсидією пізніше, отримувати "знижку" можна буде, як і зараз, у безготівковій формі.

Судячи з даних Державної служби статистики, у листопаді 2018-го із субсидією в Україні були приблизно 3,5 млн сімей. Вони в березні можуть претендувати на монетизовану пільгу. Як і раніше, субсидія залишається цільової допомогою, тобто витрачати її потрібно тільки на виплату комуналки, а ось "здачу" (якщо економити на комуналці й витрачати менше, ніж виділили) можна буде залишити собі. Але контролювати цей процес буде складніше.

Ті, у кого відкриті рахунки в банках, гроші отримають через державний "Ощадбанк", інші – через "Укрпошту". Розмір субсидії залежатиме від багатьох факторів: доходу, кількість членів сім'ї, вартості комунальних послуг у конкретному регіоні. У Мінсоцполітики підрахували, що в середньому вони виділяють на одного субсідіанта 1,5 тис. грн.

У Кабміні заявляють, що доходи українців зростають, а це дозволяє скорочувати витрати на субсидії навіть в умовах зростання тарифів (подорожчання газу, опалення і гарячої води). І офіційна статистика це підтверджує. За даними Держстату в січні 2018-го середній розмір субсидії становив приблизно 2,5 тис. грн. Тобто практично на 1 тис. грн більше.

Правда, до березня 2019-го, як і в минулому році, суми можуть значно знизитися. Із потеплінням менше коштів виділяється на оплату опалення, а воно в загальній платіжці займає до 70%.



Більше відповідальності – більше контролю

Як саме працюватиме монетизація, нині невідомо. У Кабміні тільки розробляють пропозицію. Чи пов'язане таке рішення із прийдешніми виборами, залишається відкритим питанням. Ще декілька тижнів тому в Міністерстві соціальної політики презентували свою версію монетизації. Згідно з нею, перехід повинен був відбуватися у три етапи. Детальніше про це можна прочитати тут.

Головне нововведення – раніше "на руки" планували видавати тільки заощаджену суму субсидій, а зараз – усю знижку. Пояснюється таке рішення просто: якщо одразу роздати українцям гроші і запропонувати самим заплатити за комуналку, в результаті частина сімей гроші банально проїсть. І якщо ця частина виявиться значною, це може стати ударом по всій сфері ЖКГ. Наприклад, якщо масово не заплатити за опалення, постачальник не зможе розрахуватися із "Нафтогазом" за використане на генерацію тепла блакитне паливо, газ йому можуть перекрити і підприємство зовсім ризикує зупинити роботу.

Популярне: Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом

І щоб захиститися від можливих наслідків, Кабінет міністрів у першій редакції пропонував проводити платежі без участі субсидіанта через "Ошадбанк". Але цьогорік у ситуацію втрутився президент, у сферу відповідальності якого субсидії не входять за Конституцією.

Також, за інформацією видання, у Кабміні розробляють механізм впливу на субсідіантів, щоб не допустити "проїдання" виділених на комуналку засобів. Один із варіантів – у разі затримки платежів, одразу ж припиняти виплату допомоги і вимагати повернення витрачених не за призначенням коштів.


"Монетизація – це свідома поведінка споживача, який почне розбиратися у платіжках. Почне думати, як заощадити. Наприклад, поставити лічильник", – розповідає координатор житлових програм "Опори" Тетяна Бойко. Вона разом ще із низкою експертів виступила з критикою уже затвердженої моделі монетизації. Головна проблема: Мінсоц пропонував, щоб люди ніяк не впливали на оплату, а гроші списувалися автоматично.

Водночас економіст Андрій Блінов зазначає: монетизація (виплата готівкою) також вимагає певних витрат. "Під час виплати субсидій готівкою упускається дуже важливий момент – це вартість забезпечення громадян саме готівкою. Ви пам'ятаєте скандал у кінці минулого року, коли" Укрпошта "вимагала справедливої компенсації від держави і від Пенсійного фонду за доставку пенсій громадянам? І тоді навіть з'явилася цифра, що доставка однієї пенсії іноді може коштувати серйозних грошей", – нагадав Блінов.

За підсумками минулого опалювального сезону, за даними Нафтогазу, субсидіанти витрачали приблизно у 1,5 раза більше блакитного палива. Причина: діюча система не стимулює до економії. Українці знають, що їхня субсидія покриває, наприклад, 200 кубів газу, рівно стільки і витрачають. Водночас якби гроші видавалися одразу з умовою, що все зекономлене залишиться у родині, економити було б вигідно.