Червоноградський герой
Відзначений знаком «Шахтарська слава» ІІІ ступеня (2000), ІІ ступеня (2001), І ступеня (2003), знаком «Шахтарська доблесть» ІІІ ступеня (2006), ІІ ступеня (2007), І ступеня (2008), Заслужений шахтар України, Повний кавалер нагороди "Шахтарська слава", Герой України від 2007 року… Ні, це не перелік можливих держаних нагород для гірників, це сторінка з життя ще одного кандидата в депутати по 124 львівському округу – Руденка Сергія Євсейовича.
Народився титулований шахтар 1956 року в селі Межиріччя Сокальського району Львівської області. Виріс у селищі Гірник Червоноградської міськради. Вищу освіту отримував у Дніпропетровському гірничому інституті. Після його закінчення, у 1978 році, відслужив у лавах Радянської Армії. Був командиром танкової роти. З 1986 року працює на шахті "Відродження" державного підприємства "Львіввугілля". За двадцять років кандидат в нардепи пройшов шлях від гірничого робітника до начальника дільниці № 4 з видобутку вугілля (яка свого часу і «подарувала» йому всі ці нагороди за свої рекордні видобутки) і аж до заступника директора.
З травня 1999 р. повернувся до села Межиріччя, де працював до лютого 2011 р. Послідовно обіймав посади гірничого майстра підземної дільниці, заступника начальника вугледобувної дільниці, директора шахти «Відродження» ДП «Львіввугілля». У 2007 році, на час присвоєння звання «Герой України», працював начальником дільниці з видобутку вугілля ВП «Шахта «Відродження» державного підприємства «Львіввугілля». За керівництва нового українського «стаханівця» річні показники видобутку вугілля на шахті «Відродження» перевищували планові норми: у 2007 р. – на 118,8 %, 2008 – 107,2 %, 2009 – 109,2 %, 2010 – 106,8 %.
Цікаво, що не лише трудові рекорди Сергія Руденка подарували йому шахтарське життя, але й можливості працевлаштувати свою невелику родину: дружину – Олена Євгенівна. Вона працює майстром Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів ДП «Львіввугілля», а донька – Ірина Сергіївна – дільничним нормувальником на шахті «Відродження».
А поки рекордсмен зі збору державних нагород готується до нового досвіду парламентських перегонів, його колеги запасаються на холодну зиму 2015 року. За процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Львівської області, завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно заступника директора одного з відокремлених підрозділів ДП «Львіввугілля». Директор ДП «Львіввугілля» Ігор Яриш розвиває корупційні схеми на підприємстві та один раз вже погорів на хабарі (хоч і продовжив займати свою посаду). Один із його заступників обвинувачується в отриманні 34 тис. грн. неправомірної вигоди від керівника одного із суб’єктів господарювання.
Встановлено, що за ці кошти службовець посприяв в укладенні ДП «Львіввугілля» договорів на постачання цьому підприємству у першочерговому порядку та у стислі терміни вугільної продукції, вагою понад 400 тонн.
Посадовця було затримано «на гарячому», при одержанні другої частини обумовленої неправомірної вигоди у сумі 24 тис. грн. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст.369-2 КК України (одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави).
Цікаво наскільки часто діляться досвідом представники адміністрації ДП «Львіввугілля» один з одним?
Це ми не можемо дізнатися, проте будемо продовжувати наше дослідження. А поки, як завжди, висновки за Вами.
Команда "Поборемо корупцію разом"