Російський газопровід “Північний потік-2” не має права на існування, від його введення в експлуатацію не виграє ніхто, навіть Німеччина, яка, може підтримувати його будівництво через власні економічні вигоди.
Як вчинить США, які донедавна виступали жорстко проти нього, але нещодавно заявили, що не вводитимуть санкцій проти компанії-оператора?
Про те, як розвиватимуться події розповів експосол України в США Олександр Моцик в бліцінтерв’ю OBOZREVATEL.
Північний потік-2″ – це антиукраїнський, антипольський та антиєвропейський проєкт. Це політичний інструмент Путіна, який він використовуватиме проти Європи й західного світу.
Можливо, в американців змінилась тактика щодо зупинення Nord Stream-2, але стратегічна мета залишається тією ж: проєкт не має права на життя. Від його роботи програє Україна, Польща і вся Європа. Не виграє нічого й Німеччина, бо це не економічний, а політичний проєкт.
Програють і США, оскільки дозволять Путіну посилити позиції на європейській арені. А це вже небезпечно не лише для інтересів усього західного світу, але й для інтересів США теж. Думаю, йдеться про тактику, а не про стратегію. Стратегія залишається тією ж.
Можливо, в американських партнерів є інші думки. Наприклад, сподівання, що Партія зелених, яка має великі шанси на перемогу на парламентських виборах у Німеччині восени, може зупинити проєкт.
США для України є найважливішим партнером. Там і сьогодні продовжують підтримувати Україну у політичному та військовому плані, допомагаючи у реформуванні Збройних сил. Вашингтон підтримує й фінансово, якщо брати до уваги, що головний голос у Міжнародному валютному фонді, Світовому банку завжди є американським.
Водночас Штати вимагають від України того, що добре для нас як для держави, так і для народу. І коли я чую, що Америка щось там бере під свій контроль, – це смішно слухати. Всі ті реформи, яких від нас очікують, – насамперед у наших же інтересах. Їхня мета – трансформувати Україну в демократичну державу.
Жорстка політика США щодо Росії продовжуватиметься надалі. Але в цьому питанні є дві частини. Є сегмент, де об’єктивно Америка має співпрацювати з Росією. Навіть змушена працювати. Це стосується питання стратегічної зброї, стратегічного ядерного озброєння та контролю над ним.
Є важливі міжнародні та глобальні теми. Скажімо, Іран, зміна клімату, Близький Схід, ядерне досьє Північної Кореї. У цих питаннях Америка змушена знаходити спільні точки зору з Росією.
Але США продовжуватимуть жорстко протидіяти спробам Москви втручатися у вибори, внутрішні справи, влаштовувати кібератаки. Думаю, що у Вашингтоні, де свого часу пропонували reset, тобто перезавантаження за президентства Барака Обами, зрозуміли, що з Путіним домовитися не можна. Його потрібно жорстко стримувати, аби він не реалізував наявні наміри.
Це буде жорстка розмова з боку Байдена. Не думаю, що Америка піде на якісь поступки, адже вони суперечитимуть західній