Ще під кінець липня Секретар Ради нацбезпеки й оборони Олексій Данілов закликав дочекатися голосування в другому читанні законопроєкту про олігархів, але дав зрозуміти, що не вбачає конфлікту інтересів у РНБО при визначенні відповідного статусу.
Тоді ж у секретаря РНБО поцікавились позицією щодо того, що голова парламенту Дмитро Разумков, низка депутатів та експертів, вбачають конфлікт інтересів у закріпленні функції визначення статусу олігарха за РНБО та виступають за передачу такої ролі до НАЗК, на що той відповів?
“Я хотів би зауважити, якщо поважний пан, член Ради нацбезпеки і оборони, голова Верховної Ради вважає, що серед нас 23-х членів РНБО є олігархи, то я хотів би послухати, хто із нас тут є олігарх, щоб тут був конфлікт інтересів.
Що стосується остаточної редакції закону, це будуть визначатися депутати, в тому числі і пан Разумков, тому ми маємо аналізувати вже остаточну редакцію цього законопроєкту. Первинна його редакція (передбачала, що список олігархів формує РНБО –ред.), Володимир Олександрович (Зеленський –ред.) подав, Офіс президента і апарат РНБО опрацював, свою версію ми подали, зараз очікуємо на друге голосування”.
Відповідь на це від спікера з’явилась тільки сьогодні:
Спікер висловив думку, що РНБО не може визначати, хто в Україні є олігархом, оскільки в цього органу є конфлікт інтересів. Адже він складається з представників різних гілок влади, які можуть відстоювати інтереси тих чи інших олігархів.
“Давайте робити і писати закони так, щоб в РНБО не з’являлися олігархи… (не треба) маніпулювати і казати, що там хтось є (з олігархів в РНБО)… Поки що нема, і мені б дуже не хотілося, щоб там з’явилися. А тим більше, мені б не хотілося, щоб там були люди, які навіть гіпотетично можуть у майбутньому відстоювати чиїсь інтереси, окрім інтересів українського народу”.
Варто зазначити, що спікер ВР Дмитро Разумков не був присутній на виїзному засіданні РНБО 30 липня в Краматорську. Він пояснював це тим, що про засідання стало відомо вже тоді, коли він запланував свою робою поїздку в регіони. Разумков також пропускав засідання РНБО у дні, коли засідала Верховна Рада.
Разумков висловлював думку, що “РНБО є координаційним органом і не може мати повноважень визначати, чи є особа олігархом”. На його думку таку функцію слід надати структурі при Національному агентстві з питань запобігання корупції.
Він вказував, що до складу РНБО входить невизначена кількість людей, і вона не обмежена та може змінюватись.
За словами спікера, існує і конфлікт інтересів: якщо хтось із РНБО буде перебувати в тісних корупційних відносинах з представником великого бізнесу, то він не проголосує в рамках РНБО за включення цієї особи до переліку олігархів.
Варто зазначити, що Разумков останнім часом почав доволі активну, самостійну від Офісу Президента, політичну діяльність. Тут варто згадати принаймні ще 4 показові епізоди, коли Разумков різко пішов проти рішень Банкової.
Перший дзвіночок – ігнорування законопроєкту президента про розпуск КСУ, який той подав ще у жовтні. Замість того, аби підтримати ініціативу Зеленського і просунути її голосування у сесійній залі, Разумков запропонував своє, компромісне рішення, яке зрештою й підтримали. Врешті президент був вимушений взагалі відкликати свій проєкт закону з Ради.
Вдруге Разумков не підтримав Офіс Президента у голосуванні за призначення міністром енергетики Юрія Вітренка. Адже його група депутатів і він особисто не дали голосів.
Втретє, 2 лютого, на засіданні РНБО лише Дмитро Разумков утримався від голосування за введення санкцій проти соратника Медведчука Тараса Козака та блокування його медіаактивів.
І кульмінацією цієї історії стало пафосне відео Разумкова про “початок роботи” Верховної Ради у кращих традиціях передвиборчої агітації. Це відео, до слова, багато українців сприйняли саме, як початок президентської кампанії спікера Ради.
Ну а зараз, опозиція до закону щодо олігархів.
“Не дивно, що така самостійність Разумкова неабияк непокоїть команду президента. Тож, у високих кабінетах Банкової все частіше замислюються – чи можна посунути спікера парламенту з його крісла”, – заявив журналіст Олексій Печій.
“У цьому контексті найприйнятнішою кандидатурою на посаду нового спікера парламенту є віцеспікер Руслан Стефанчук. Стефанчука ще у серпні 2019 року розглядали на посаду голови фракції “Слуга народу” та навіть на посаду спікера Ради, проте з часом його витіснили Олександр Корнієнко та Дмитро Разумков”, – пригадав журналіст.
Він зазначив, що зараз у кулуарах Верховної Ради вже подейкують, що команда президента готує Стефанчука на нову роль, проте наразі це питання не буде форсуватися. Адже для того, щоб зібрати необхідну кількість голосів за відставку Разумкова і призначення Стефанчука, депутатам треба пояснити, що не так з першим, і чому вони мають підтримати другого.
