Пілот вертольота, який виконував місії з доставки вантажів та евакуації поранених з “Азовсталі”, розповів, як готували такі операції, які були ризики, як окупанти збили вертоліт його побратима, і як він без одного двигуна зміг долетіти до місця посадки та врятувати 20 людей.
Про це повідомляють Сухопутні війська ЗСУ у Facebook
“Основна складність полягала в тому, що необхідно було виконати доставку вантажу в глибину противника, на територію понад 100 км. На всій цій відстані була дуже щільна протиповітряна оборона ворога, і це було не те, що складно – це було майже неможливо виконати. Але практика показала, що це можливо і ми виконували”.
За словами пілота, лише у зоні посадки на “Азовсталі” було три різні ЗРК. Тому пілоти намагалися не входити до зони поразки ППО. Для цього важливо було знати всі природні та штучні перешкоди на шляху.
Пілот зазначив, що коли було поставлено завдання, весь екіпаж розумів, що у 90% випадків вони не повернуться, але водночас усі усвідомлювали, що доставити вантаж та забрати людей вкрай необхідно, тому ухвалювали рішення йти на ці ризики.
Також він додає, що найбільше хвилювання було, коли йдеш до гелікоптера перед запуском, а вже у процесі всі розуміли, що це просто робота, і треба робити те, що маєш.
“Але вже в Маріуполі, коли йшлося вивантаження вантажу, це було почуття ейфорії. Нам здавалося, що якщо ми прилетіли і стоїмо тут – у зоні поразки трьох ЗРК – і вивантажуємось, то ми як королі світу, ми вже перемогли, і все буде добре.
Але на зворотному маршруті, на 6-му км – через 3 хв після зльоту – у мій гелікоптер потрапила ракета ПЗРК – і відмовив один двигун. Іншому гелікоптеру, який йшов позаду, пощастило менше – він упав і весь екіпаж загинув”.
Крім того, пілот розповів, що у кожного пілота за всіма керівними документами було прописано, що він сам приймає рішення про зліт і посадку, тому, коли до його вертольота потрапила ракета, він вирішив летіти до місця посадки.
“Після того, як потрапила ракета, був викид адреналіну – і ми тільки робили те, що мали робити. На борту було 20 поранених, і ми розуміли, якщо ми сядемо десь у полі, то як їх забирати і евакуювати далі – буде потрібно ще один гелікоптер, а це вже незапланована операція – тому ми просто летіли до місця посадки”.