Команда Зеленського втягнулася у війну на різних фронтах, і це для них небезпечно

В поточному році президент перейшов у контрнаступ (у порівнянні з минулим роком). І санкції РНБО, і закон про олігархів, і кадрові зміни (особливо дві — звільнення Арсена Авакова та Дмитра Разумкова) засвідчили посилення впливу президента Володимира Зеленського та його офісу. Хоча є для них і проблема: вони втягнутися в низку різних конфліктів — почали війни на різних фронтах.

Про це пише політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко

Щодо однієї з них — підозрі у державній зраді Петру Порошенку — не очікую швидкого вироку. Навколо цієї справи напруга буде. Але розгляд справи розтягнеться, мінімум, на два роки (до президентських виборів), а далі, — залежить від результату виборів.

Про саму справу. Формулювання «державна зрада» звучить драматично, але насправді йдеться про серйозні речі, з якими треба розібратися (я вже не кажу про тему моралі). Йдеться про оборудки з ОРДЛО. Можна чи не можна? Хто дав на це згоду? Хто несе відповідальність за те, що відбулося? Якщо скажуть, що тоді ніхто ніяких порушень не робив, що це означає? А це означає, що можна вибудовувати легальні або напівофіційні стосунки з ОРДЛО. А це те, чого від нас хочуть у Москві. Я вже не кажу про тему моралі: та оборудка була під час штурму Донецького аеропорту та загострення бойових дій на Донбасі, коли гинули наші бійці, і в той же час можновладці домовлялися про купівлю вугілля у тих самих сепаратистів, причому за готівку. Цей «кеш» скоріше за все частково, як мінімум, йшов на оплату тих самих бойовиків. От де проблема. Тому розібратися треба обов’язково. Головне — чітко визначити червоні лінії, що можна, а чого не можна робити у відносинах із ОРДЛО.

Тепер — про закон про олігархів. Раджу всім: читайте першоджерело. Закон почне діяти в травні 2022 року. Поки йдеться про анонс боротьби з олігархами. Хоча боротьба вже почалася на початку року — фактично, з двома політичними олігархами. Це Віктор Медведчук і Петро Порошенко. А восени головний олігарх країни — Рінат Ахметов — не задоволений тим, що ухвалили цей закон та ще й звільнили Разумкова, почав інформвійну проти президента. Це нова тенденція. Раніше такого не було, щоб Ахметов воював із якимось президентом. І почалося це, скоріше, не з ініціативи Зеленського, а з ініціативи Ахметова. Але внаслідок цього закону. Тому одним із головних розділів політичних наступного року — якраз буде по закону про олігархів. Будуть серйозні бої в судах. Оскаржуватимуть і сам закон, і конкретні рішення по реєстру олігархів. А президентська команда спробує поставити під контроль олігархів.

Що треба розуміти: це не закон на знищення олігархів, швидше, про контроль за олігархами і стимул, щоби вони йшли з політики. Думаю, що швидко це не відбудеться, але буде посилення антиолігархічної політики, зокрема, й тому, що на цьому наполягають наші європейські партнери. В підсумковому документі Саміту Україна-ЄС в жовтні цього року, була теза про посилення антиолігархічної політики.

Як це посилення буде відбуватися? Думаю, зараз треба зайнятися всерйоз антимонопольним законодавством. Можливо будуть якісь обмеження у медійній сфері, тому, що тут президентська команда точно програє всім олігархам, які контролюють понад 90% медіапростору.

Раніше, Андрій Єрмак підтвердив слова політолога, заявивши, що мета президентського закону про деолігархізацію – виключити можливості для олігархічного бізнесу впливати на політичні процеси, а не порушити чиїсь права.

«Хочу зауважити, що цей закон (закон про обмеження впливу олігархів. – ред.) не спрямований проти будь-якого прізвища. Його мета – виключити можливості для олігархічного бізнесу впливати на політичні процеси, «купувати» політиків і маніпулювати медіа. При цьому ніхто ні в кого нічого не забиратиме й не порушуватиме нічиї права», – сказав він.