Очільниця міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у виступі на засіданні парламентської асамблеї Ради Європи розповіла депутатам, що Німеччина не проти постачання важкої зброї в Україну, але виступає за збільшення коаліції таких постачальників.

Про це повідомляє кореспондент “Європейської правди” зі Страсбурга.

На початку свого виступу Бербок розповіла про свої враження від розмови з підлітками у Харкові та про потребу захистити Україну.

Згодом, коли перейшло до запитань членів ПАРЄ, норвезька депутатка Інгрід Шу закликала Бербок пояснити, коли Німеччина нарешті надасть Україні танки Leopard-2. Вона заявила, що Німеччина в принципі не проти надавати танки, але є одна вимога.

“Я визнаю: Україна потребує більшої підтримки. Але не тільки від моєї країни, а від усіх країни. Тому ми закликаємо, щоби танки були надані великою групою країн”, – пояснила вона, не уточнивши, утім, коли має настати цей час.

Анналена Бербок визнала, що є нюанси пов’язані з розбіжністю з цього питання в уряді Німеччини, але вона вважає за необхідне не звинувачувати один одного, а добиватися міжнародної підтримки постачання, і не лише військового.

“Так, ми маємо робити більше військової підтримки, але також ми маємо надавати більше гуманітарної підтримки, а також для притягнення до відповідальності (російського керівництва)”, – заявила вона.

Київ заявляє, що танки – і особливо «Леопарди» – є життєво важливими для її оборони. Позиції України та Росії на полі бою взимку зайшли у глухий кут, а навесні очікуються нові наступи. Перед цим Київ хоче отримати перевагу у озброєнні та посилену підтримку з боку своїх західних союзників.

Польща стала в ЄС провідним прихильником надання військової допомоги Україні. Нерішучість Німеччини викликає критику, особливо з боку Польщі та країн Балтії на східному фланзі НАТО, які мають особливу загрозу з боку Росії.

Незважаючи на те, що Берлін уже надав Києву суттєву допомогу, його критикують за зволікання з наданням військової техніки.

Офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Хебестрайт заявив, що для Німеччини важливо не робити «безрозсудних» кроків, про які вона може пошкодувати, додавши, що рішення не буде поспішати.

«Це важкі питання щодо життя та смерті, – додав він. – Ми повинні поставити запитання, що це означатиме для оборони нашої країни».

Раніше польські офіційні особи вказували, що Фінляндія та Данія готові приєднатися до Варшави у відправленні “Леопардів” до України. Великобританія зобов’язалася відправити танки “Челленджер”. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що попросив свого міністра оборони “опрацювати” можливість відправлення бойових танків “Леклерк” в Україну.

Однак Макрон сказав, що рішення залежить від трьох критеріїв, які також впливають на міркування інших західних лідерів: спільне використання озброєнь не призведе до ескалації конфлікту; що це забезпечить ефективну та дієву допомогу, якщо брати до уваги час навчання; і що це не послабить національну армію.

Моравецький сказав, що хоча Польща має намір запросити у Німеччини дозвіл на відправку танків «Леопард» в Україну, це прохання є «другорядним питанням», на тлі того, що європейські держави думають про те, як допомогти Києву.

“Звичайно, це непрості переговори, але ми докладатимемо зусиль, щоб зламати цей бар’єр небажання в різних країнах”, – сказав він.

Коментуючи заяву Анналени Бербок, яка сказала, що Берлін не заважатиме Варшаві у передачі танків Києву, Моравецький сказав, що «чинення тиску має сенс» і що слова глави МЗС Німеччини дають надію на можливість участі Берліна в коаліції.

За словами Моравецького, у Німеччині понад 350 «Леопардів», що діють, і близько 200 перебувають на зберіганні.

Берлін виявляв обережність на кожному з етапів збільшення допомоги Україні. Ця нерішучість, як вважається, сягає корінням в історію та політичну культуру країни.