Справа арбітрів. Кому дісталися мільйони в Ліхтенштейні одіозного судді з України?

Будуть доведені до кінця всі справи, в яких фігурують прізвища одіозних суддів Вищого господарського суду України?

Генпрокуратура повідомила про підозру колишнім голові та заступнику Вищого господарського суду України, а нині суддям цього суду Віктора Татькова і Артуру Ємельянову, передає Корупція Інфо

Днями про це через свою офіційну сторінку в мережі Facebook заявив генеральний прокурор Юрій Луценко. За його словами, двом зазначеним суддям було оголошено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

У повідомленні також було зазначено, що «слідство має докази того, що ці особи в 2011-2014 роках фактично підпорядкували собі систему прийняття судових рішень. Досліджується близько 7000 випадків незаконного втручання в автоматизовану систему розподілу справ і заяв, втручання в діяльність суддів з метою винесення ними необхідних зловмисникам неправосудних рішень у господарських судах всіх інстанцій».

Діяльність Татькова і Ємельянова стала предметом особливої уваги не тільки слідчих, але й багатьох українських журналістів. У засобах масової інформації неодноразово з'являлися резонансні матеріали, проливавшие світло не тільки на діяльність двох вершителів доль в суддівських мантіях за роки президентства Януковича, але і на матеріальні досягнення обох служителів української Феміди. Не буде перебільшенням сказати, що Вищий господарський суд України при Януковичі був одним з головних інструментів впливу на вітчизняний бізнес для президентської «сім'ї». Саме в цих стінах вирішувалися питання на десятки і сотні мільйонів доларів, а тому і судді, які забезпечували правильні рішення і відповідали перед «сім'єю» за безперебійну роботу ВГСУ в потрібному напрямку, цілком заслужено мали репутацію ключових менеджерів системи Януковича.

Судді ВГСУ Татьков і Ємельянов (колаж з офіційної сторінки Facebook Юрія Луценка)

Генпрокуратура повідомляє про підозру Ємельянова і Татькову тільки сьогодні — майже через три роки після втечі Віктора Януковича з України, коли в країні вже четвертий постреволюційний генпрокурор. Обидва судді — лише вершина великої піраміди, в якій були задіяні десятки, а то і сотні представників судової влади, правоохоронних органів, бізнесу та чиновників.

300 мільйонів судді Ємельянова?

Варто зазначити, що останні події навколо Татькова і Ємельянова — далеко не перша спроба Генеральної прокуратури притягнути до кримінальної відповідальності одіозних суддів. Зокрема, в 2015-2016 роках ГПУ вела ряд резонансних кримінальних справ, в яких фігурували імена колишніх керівників Вищого господарського суду України. Однак про цих справах Луценка поки не обмовився. А вони варті того, щоб бути доведеними до логічного завершення. Принаймні, до вручення відповідних підозр.

Взяти хоча б резонансна справа з 300 мільйонами гривень на рахунках у ліхтенштейнському банку, в якій також фігурує ім'я Ємельянова. У 2015 році фінансова розвідка Ліхтенштейну виявила рахунки, що належать панамської компанії Restwood Products Corporation в одній з фінансових установ князівства, залишок коштів на яких становив 13,13 млн швейцарських франків (близько 300 млн грн).

Мова йшла про рахунки компанії Restwood Products Corporation в банку Liechten Steinische Landes-Bank AG. В серпні 2015 року слідчі встановили, що походження капіталів пов'язано з відмиванням грошей і вони можуть належати судді Ємельянову. Зазначені рахунки були арештовані. 18 серпня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) були внесені відомості за № 42015000000001756 за фактом вчинення суддею Вищого господарського суду України Ємельяновим А. С. і його колишньою дружиною Ємельянової С. кримінальних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Якщо коротко охарактеризувати позицію українських слідчих, то Генпрокуратура вважала, що колишня дружина судді Артура Ємельянова — Світлана Ємельянова — мала довіреність, на підставі якої могла розпоряджатися грошима на даному банківському рахунку.

Джокер в рукаві

Однак на допомогу власникам цих чималих коштів прийшла досить важка артилерія. У січня 2016 року Апеляційний суд Києва зняв арешт з рахунків Restwood Products Corporation, пославшись на недостатню доказову базу, надану Генпрокуратурою.

А вже в березні 2016 року у справі з'явився якийсь неназваний український громадянин, який заявив, що тільки він є кінцевим власником панамської компанії Restwood Products Corporation і банківських рахунків, що належать їй в банку Князівства Ліхтенштейн Liechten Steinische Landes-Bank AG. Саме цей громадянин дав свідчення, що ні суддя Ємельянов, ні його колишня дружина не мають до вказаних грошей ніякого відношення. В результаті цих показань справу судді Ємельянова, яке вів департамент спеціальних розслідувань ГПУ, майже зайшло в глухий кут.

Печерський районний суд, а потім і Апеляційний суд Києва, взяли до уваги свідчення цієї особи і знову заблокували арешт багатомільйонних коштів.

Цим громадянином, як виявилося пізніше, виявився український банкір Сергій Дядечко — колишній співвласник збанкрутілого банку «Родовід», власник банку «Союз», що веде затяжну судову війну з Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за право залишити свій банк на ринку всупереч постановам регулятора про його ліквідацію та відкликання банківської ліцензії. І це саме той український банкір, резиденцію якого в Князівстві Монако, за даними французьких та українських ЗМІ, кілька місяців тому була пограбована на 2 млн євро, і який був президентом і головним спонсором баскетбольного клубу «Монако».

Князь Монако Альбер II та президент баскетбольного клубу «Монако», український банкір Сергій Дядечко

Князь Монако Альбер II і президент баскетбольного клубу «Монако», український банкір Сергій Дядечко

Випливає це з інформації про те, що 4 квітня 2016 року до ЄРДР внесено відомості за № 42016000000000931 за фактом вчинення уповноваженою особою компанії Restwood Products Corporation (Панама) Дядечка С. В. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. А вже 7 квітня 2016 року кримінальні провадження № 42015000000001756 (власне, справа судді Ємельянова) і № 42016000000000931 (справа Дядечко) об'єднані в одне провадження за № 42015000000001756. Таким чином, Генпрокуратура вирішила не миритися з появою джокера Дядечко у справі про 300 млн судді Емельнова і дала зрозуміти, що буде принципова справа розслідувати далі.

Хіба що з кількома новими акцентами і фігурантами. Тепер, об'єднавши дві справи в одне провадження, слідчі ГПУ зайняли позицію, що «на початку квітня 2015 року Дядечка С. В. за попередньою змовою з Ємельяновим А. С., для приховування та маскування незаконного походження коштів, попередньо отриманих Ємельяновим А. С. злочинним шляхом, надав дружині Ємельянова А. С. Ємельянової С. право на розпорядження рахунком зазначеної компанії № LI3108800546868502001 (5468.6850) в банківській установі Князівства Ліхтенштейн — Liechten Steinische Landes-Bank AG, залишок коштів на якому становить 13,13 млн швейцарських франків (близько 300 млн грн)».

Судові гойдалки як ознака суддівської корпоративної солідарності

Враховуючи всі ці нові факти і продовжуючи розслідування, Генеральна прокуратура знову вимагає арешту зазначених 300 млн гривень на рахунках панамської компанії Restwood Products Corporation в Ліхтенштейні, але 23 червня 2016 року Печерський суд відхилив і це клопотання слідчих. Власне, саме з цієї постанови Печерського районного суду від 23.06.2016 р., яке є у розпорядженні редакції, і вдалося зрозуміти і розплутати всі особливості і перипетії цієї резонансної справи Ємельянова.

Таким чином, завдяки постанові Печерського суду від 23 червня 2016 року вдалося дізнатися, що Головне слідче управління ГПУ вважає, що кінцевим власником великої суми грошей на рахунку панамської компанії Restwood Products Corporation в Liechten Steinische Landes-Bank AG є саме суддя Артур Ємельянов.

Прокурори доводили суду, що завдяки реалізації нехитрої схеми між Ємельяновим і Дядечка, яких, до речі, об'єднує ще й колишня «донецька прописка», ці гроші були фактично заховані в одному з банків Князівства Ліхтенштейн. Але, незважаючи на всі спроби Головного слідчого управління ГПУ домогтися результату в цій резонансній справі, першою сходинкою в якому повинен був стати арешт вищезазначених засобів, українські судові інстанції ухвалювали рішення на користь тандему Ємельянова-Дядечко.

Банкір Сергій Дядечко «взявши на собі» гроші Артура Ємельянова?

Банкір Сергій Дядечко «взяв на себе» гроші Артура Ємельянова?

На думку суддів Печерського суду, яке наведене у відповідній постанові від 23 червня, сторона обвинувачення (ГПУ) не надала достатньо доказів того, що Світлана Ємельянова є бенефіціарним власником або уповноваженою особою панамської компанії Restwood Products Corporation, а також про те, що в квітні 2015 року вона нібито була уповноважена Сергієм Дядечка розпоряджатися рахунком Restwood Products Corporation в банківській установі князівства Ліхтенштейн Liechten Steinische Landes-Bank AG.

Власне, кого-то може і не дуже здивувати той факт, що судді Печерського районного суду р. Києва стали на захист інтересів впливового судді Вищого господарського суду України. Однак подібні речі не повинні заважати розслідуванню, від якого залежить честь і репутація післяреволюційної Генеральної прокуратури.