Важливою політичною подією в країні новорічного тижня було підписання президентом України Петром Порошенком закону про Вищу раду правосуддя. Закон продовжує поступовий рух судової реформи, що має завершитись європейською практикою в українських судах судочинства.

Поступ судової реформи

Судова реформа має комплексний та багатоетапний план реалізації, вона розбита майже на три роки і складається з 27 етапів, передає Корупція.Інфо

Сама реформа зводиться до – утворення різноманітних рад, атестаційних комісій, безпосереднього обрання нових суддів, передачі повноважень між політичними органами та, безумовно, прийняття Верховною Радою необхідних законів.

Однак левова доля плану (18 з 27-ми пунктів) мають бути реалізовані вже до кінця цього року.

Початок реформи. Відправною точкою реформи стало 30 вересня 2016 року, коли набули чинності зміни до Конституції щодо правосуддя та закону "Про судоустрій і статус суддів".

Протягом 2016-2017 років Верховна Рада має прийняти:

• Закон "Про Вищу раду правосуддя" (прийнятий та підписаний президентом)

• Закон "Про Конституційний Суд України"

• Закон "Про антикорупційні суди"

• Зміни до процесуальних кодексів

• Закон "Про доступ до правничої професії"

• Закон "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"

• Зміни до закону "Про прокуратуру"

Наразі прийнятий лише закон "Про Вищу раду правосуддя". Цей орган має стати головним арбітром судової влади в Україні.

Першими паростками реформування судової гілки влади стала переатестація суддів та електронне декларування їхнього майна та членів їхніх сімей. Ці етапи вже відсіяли багатьох заангажованих та пов'язаних з корупцією служителів Феміди.

Відомо, що сотні суддів восени 2016 року вирішили відмовитися від роботи та почали масово звільнятися, оформлюючи пенсію та соціальні вплати. Походження їхніх грошей здогадатися неважко.

Згідно з концепцією реформи, система судоустрою складатиметься з трьох ланок:

– Місцеві суди

– Апеляційні суди

– Верховний суд

Реформа знищує ланку Вищого адміністративного суду, Вищого господарського та Вищого спеціалізованого суду.

До березня цього року і Верховний суд зазнає докорінних перетворень – обіцяє голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков. Що також є вагомою частиною реформування всієї судової системи.

За його словами, важливим фактором справжнього перезавантаження суддівської влади є той факт, що серед 653 кандидатів, які позмагаються за посади у ВСУ, третина з них ніколи не була суддями. На першому етапі наберуть лише 120 осіб, які пройдуть переатестацію. Наразі триває розгляд цих кандидатур у Громадській Раді доброчесності.

"Якщо наберуть 120 суддів на першому конкурсі, то на якісний склад навряд чи варто розраховувати. На жаль, не надто багато достойних кандидатів з тих 653-х. Але це лише перші враження. Вже досить скоро будуть оприлюднені перші висновки Ради доброчесності", – написав експерт Михайло Жернаков.

Арбітр над суддями

Вища рада правосуддя (ВРП) гратиме головну роль у судовій системі. Вона призначатиме та звільнятиме суддів.

Цей орган "виріс" і є правонаступником Вищої ради юстиції, але зі зміненим "духом" і правовим статусом. Закон про ВРП отримав позитивні відгуки експертів з питань судової реформи Ради Європи.

Склад. До складу ВРП входитиме 21 особа. Десять – обиратиме з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, а двох – обиратиме Верховна Рада України.

По 2 члени обирають – з'їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів, З'їзд представників юридичних вишів, а голова Верховного суду входитиме до складу ВРП за посадою.

Професійна спільнота. За словами видатного правника та екс-міністр юстиції Сергія Головатого, прийнятий закон про ВРП є важливим у контексті всієї судової реформи, адже він створює не лише новий конституційний орган, але й професійну спільноту суддів та саморегульовану систему, яка відповідатиме, як за правничі стандарти, так і за освіту, призначення і звільнення суддів.

Натомість Марія Ставнійчук, яка працювала в ПАРЄ та заступницею адміністрації Януковича, вважає, що ВРП не зможе сформуватися раніше визначеного строку, а саме квітня 2019 року. А поки що усі нові повноваження будуть здійснюватися Вищою радою юстиції з деякими змінами її складу.

Вплив політиків на суддівську владу

У громадськості є певні побоювання, що зі зростанням і відокремленням ВРЮ, а потім і ВРП від впливу політиків, що, власне, прописане у законі, члени цього органу перетворять суддівську спільноту на окрему касту і лише зацементують корупцію всередині свого середовища.

На думку професора КНУ Сергія Головатого, такі побоювання є перебільшеними, адже найбільш негативним фактором для суддівської влади наразі є те, що суддів використовують для обслуговування різних політичних режимів.

Тому призначення суддів безстроково є безперечною гарантією доброчесності та впевненого тилу для них.

За його словами, парламент та президент після проведення реформи матимуть церемоніальну функцію із затвердження суддів на посадах. Це дасть можливість забезпечити їм найбільшу легітимність та незалежність від різноманітної політичної турбулентності у майбутньому.

Заступниця спікера Оксана Сироїд з фракції "Самопоміч", політсили, яка рідко підтримує президентські ініціативи, зізнається, що після завершення реформи президент дійсно втратить право створювати, реорганізовувати і ліквідовувати суди.

Себто формальний вплив президента на суди буде мінімізований, а роль останньої скрипки в цьому питанні залишиться за Верховною Радою.

Натомість рейтинг президента буде дуже залежний від успіху цієї реформи, як для українців, так і західних партнерів України. Тому, аби спробувати зачепитися за другий термін, Порошенку варто показати не потьомкінські, а справжні зміни в країні.