Президент Чехії Петр Павел вважає за можливе схвалення безпекових гарантій для України під час липневого саміту НАТО у Вільнюсі.
Про це він заявив на брифінгу у Празі після візиту в Україну.
На думку Павела, українська влада не очікує схвалення на саміті у Вільнюсі рішення про членство України в Альянсі.
«Чого в Україні чекають, так це висловлення однозначної підтримки союзників і того, що вони називають безпековими гарантіями», – сказав чеський лідер.
Він зазначив, що над такими гарантіями Київ інтенсивно працює разом із колишнім генеральним секретарем НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном. Проєкт документа, за даними Павела, уже існує та буде обговорений із союзниками.
«Ці гарантії, зрозуміло, не матимуть характеристик повноцінної 5-ї статті (договору Північноатлантичного Союзу, яка передбачає, що напад на одного учасника НАТО є нападом на усіх його членів і спричинить відповідь усіх держав Альянсу – ред.). Але ми можемо подивитися на гарантії в різних формах, які було надано Фінляндії після оголошення нею планів вступити в Альянс, … або на модель Ізраїлю», – сказав президент.
Він додав, що Чехія розгляне документ і визначить, якою мірою зможе долучитися до гарантій.
В цей же час президент Литви Гітанас Науседа в інтерв’ю la Repubblica наголосив, що Україна навряд чи зможе стати членом НАТО до завершення війни. Однак російська агресія не має стати перешкодою для того, щоб підготувати дорожню карту для Києва.
“Це (вступ України до НАТО до завершення війни. – Ред.) було б надто складно. Ми це усвідомлюємо, і самі українці знають про це. Ми повинні перейти до практичної фази, визначити етапи та формули, як діяти, коли конфлікт завершиться”, – заявив Науседа.
Він вважає, що дорожню карту щодо вступу до НАТО мають запропонувати Україні вже на саміті глав держав та урядів країн Альянсу, який пройде 11-12 липня у Вільнюсі.
“Ми знаємо, що двері НАТО відчинені для всіх, але у нас немає практичних “алгоритмів” їхнього використання, тому ми повинні посилати сигнали про те, що на Україну чекають в Альянсі і вона може бути частиною системи безпеки”, – зазначив президент Литви.
Слід підкреслити, що хоч політика НАТО спрямована на розширення, подібні союзи не можуть законсервовано існувати в одному складі десятки років. Розвиток і розширення — запорука міцності союзу. На черзі — надання Україні членства в НАТО, але поки що союз, як і раніше, не дійшов консенсусу в цьому питанні. Про це 30 квітня, в ефірі українського телеканалу повідомив кандидат політичних наук, засновник “СД Платформи” Богдан Ференс.
Він зазначив, що рішення про вступ України до НАТО залежить від ключових столиць країн-учасниць Альянсу — Берлін, Париж, Лондон, Вашингтон.
“Я думаю, що там ключики до рішень і знаходяться. І якщо буде консенсус у ключових країн НАТО, то й інші країни підтримають це рішення”, — вважає Ференс.
Експерт також розповів, яких критеріїв Україна має прагнути, щоб стати учасницею Північноатлантичного альянсу.
“Вони корелюються з Копенгагенськими критеріями в контексті інтеграції країн до Європейського Союзу. У чому сила і швидкість інтеграції скандинавських країн, таких як Фінляндія, яка вже є членом НАТО, і Швеція, яка, я думаю, незабаром стане членом НАТО, в тому, що вони були готові політично й економічно. Це розвинені країни із серйозною економікою, а також військово-промисловим комплексом за стандартами НАТО”, — пояснив він.
Богдан Ференс додав, що крім критеріїв враховуються геополітичні обставини, які впливають на настрої всередині країн-членів НАТО, на настрої в суспільствах цих країн.