Темп контрнаступ ЗСУ після стрімких подій в Харківській області сповільнилися через резерви.
Про це заявив військовий експерт Олег Жданов у коментарі українському виданню.
“На сьогоднішній день ми не маємо можливості постійно вводити в бій нові резерви. Як я розумію, зараз буде спостерігатися деяке зниження темпів контрнаступу, але воно триває на Херсонському напрямку, частково на Донецькому напрямку в районі Сіверська — Лиман, Кремінна. З’явилася інформація про те, що вже 5 тисяч військовослужбовців нашої армії закінчили навчання на Заході. Зараз ми будемо формувати новий резерв, який здійснить наступний етап більш активного контрнаступу”, — заявив він.
Крім того, Жданов не виключає, що активізація дій на фронті знову може відбутися вже в найближчі тижні ‒ можливо, до кінця вересня.
Водночас, якщо говорити про можливий наступ зі сторони ворога – у російських військових немає наступальних ресурсів, аби знову розпочати вторгнення у звільнену Харківську область і безпосередньо в місто Харків.
“По-перше, нічим (відновити наступ – ред.). По-друге, навіть якщо вони зберуть ті розбиті війська в купу, вони ж покидали техніку. Їх же треба озброїти і посадити на якусь техніку. А з технікою у них проблеми. Вони навіть сьогодні в Білорусі на навчаннях намагаються відкатати зняту зі зберігання техніку”, – пояснив експерт.
Він нагадав й про те, що, за даними ГУР і ГШ, Росія призупиняє відправку в Україну вже сформованих підрозділів.
Експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу Віктор Кевлюк додав, що колишня “друга армія світу” змушена була тікати з окупованих нею територій. Бо її заскочили фактично зненацька: тоді, коли Росія зосереджувала сили на Херсонщині та погрожувала наступом на Краматорськ, Слов’янськ, Бахмут, Генштаб ЗСУ у повній секретності розробляв наступальну операцію. Її, як кажуть експерти, буде записано у світову воєнну історію.
“Вони пішли з таким напором і завзяттям, що не зупинялися три доби”
Завдяки чому Збройні сили України змогли так потужно піти в контрнаступ аж до державного кордону?
По-перше, завдяки якісному плануванню операції. По-друге, була проведена потужна інформаційна кампанія щодо дезінформації противника відносно реальних наших намірів. Президент публічно визначив, що треба повернути Херсонщину, туди почали перекидати сили, там закипіли бої, активно почала діяти ударна авіація, регулярно повідомлялося про знищення високоточною зброєю, зокрема РСЗВ HIMARS, ворожих складів з боєприпасами, командних пунктів, що створило впевненість у початку контрнаступу саме на Херсонщині.
Як потім виявилося, всі чекали, коли противник нарешті вирішить, що треба бігти всіх рятувати. І він побіг: кинув багато ресурсів, ущільнив бойові порядки, передислокував більш-менш боєздатні підрозділи. І одразу після цього ЗСУ кілька разів вдарили по мостам, руйнування яких замкнуло російські сили на правому березі, а джерела матеріально-технічного забезпечення — на лівому. У цій пастці вони досить некомфортно себе почувають і не мають фізичної можливості оперативно зреагувати на будь-які наші дії на інших напрямках.
Якщо ж говорити про оперативну розвідку, то, швидше за все, вони і досі не мають об’єктивної картини того, що відбувається в операційній зоні. Що стосується тактичної розвідки, то у них там величезна кількість розвідувальних підрозділів спеціального призначення, які вони використовують безглуздо.
Тож попри те, що наразі контрнаступальні дії зі сторони України дещо сповільнились, розраховувати на подібний пропив росіянам не варто. Вони навряд чи зможуть прорвати лінію оборони, та й найімовірніше скоріше втрачатимуть все більше й більше окупованих територій.
