Він перекладав з німецької та англійської. Його словами українською говорили Генрих Белль, Герман Гессе, Фрідріх Дюрренматт, Франц Кафка, Еліаса Канетті, Ґюнтер Ґрасс, Макс Фріш, Джером Девід Селінджер, Вальтер Скотт, Герберт Веллс і багато інших. Окремими виданнями вийшло близько 40 книжок іноземної літератури.
Це – Олекса Логвиненко. Він помер 3 роки тому 18 січня від серцевого нападу у своїй квартирі на столичній Лук'янівці. Йому було 69 років.
Народився у селі Товмач Шполянського району на Черкащині.
Закінчив факультет іноземних мов Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Був коректором, редактором, завідувачем редакцією зарубіжної літератури, заступником головного редактора в українських видавництвах і журналі іноземної літератури "Всесвіт".
Популярне: Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом
У 1993-1998-х став одним із засновників і першим виконавчим директором видавництва українського видавництва "Основи".
Останніми роками працював заступником головного редактора журналу "Київ".
"Хороший перекладач має бути трохи письменником, мати гарний слух до мови, – казав Логвиненко. – Це дається від природи. Також добре знання рідної української, а вже потім – іноземної. Треба багато читати, особливо кращу літературу. Для мене ідеал – Михайло Коцюбинський. Серед своїх робіт найвдалішими вважаю переклад "Ловця в житі" Джерома Девіда Селінжера і "Смерть Вергілія" Германа Брохта".
"Він був наймасштабнішим перекладачем поряд із Юрієм Лісняком та Євгеном Поповичем. Ретельно ставився до своєї роботи. Умів підбирати такі слова, що передавали мову оригіналу і при цьому влучно звучали українською. Для нашого видавництва він переклав кількох солідних авторів", – згадував видавець Олег Жупанський.
