Чиновники впевнені: процес верифікації одержувачів соціальної допомоги необхідно довести до автоматизму

Кабінет міністрів України розробляє новий механізм верифікації пільговиків і субсидіантів. На соціальну допомогу держава щорічно витрачає сотні мільярдів гривень, це близько 40% від усього бюджету країни. Як саме витрачаються кошти, залишається під питанням. Досі в Україні не створили єдиний реєстр одержувачів соцдопомоги, кожне відомство веде свій облік. А соціальні інспектори, які повинні перевіряти пільговиків, проводять рейди на свій розсуд. Цього року уряд планує вивести процес верифікації на новий рівень – скласти “сірі списки” пільговиків і субсидіантів і створити інституцію “соціальних ревізорів”, пише Корупція.Інфо

Як працюватимуть соціальні “ревізори” і “сірі списки”

Уже з першого січня наступного року в Україні можуть з’явитися соціальні інспектори з розширеними можливостями. На створення нової інституції планують витратити 50 мільйонів гривень, йдеться в законопроекті “Про забезпечення державного контролю за наданням соціальної підтримки”. Документ розробило Міністерство соцполітики, першого лютого його затвердили на засіданні Кабінету міністрів, наступний крок – голосування в Раді.

Популярне: Порошенко шокував гучною заявою про Насірова

Соціальні інспектори працюють і зараз, але якість їх роботи “вкрай низька”, впевнені автори законопроекту. Зараз інспектори найчастіше перевіряють допомогу, яку надають при народженні дитини – розмовляють з сусідами, перевіряють умови, в яких виховується дитина. “Проблема соціальних інспекторів в тому, що у них дуже велике навантаження, а зараз на їх плечах ще й перевірка переселенців”, – розповіла нардеп Наталія Веселова під час відкритої дискусії “Соцдопомога: кому потрібна і хто її отримує”.

Соціальний інспектор на свій розсуд вибирає одну з сотень справ і йде на перевірку, конкретних критеріїв, які родини варто перевіряти насамперед, немає, пояснив директор Департаменту обміну інформацією та верифікації виплат Мінфіну Анатолій Клименко.

Якщо пропозиції Кабмін підтримають парламентарі, в Україні створять “сірі списки” пільговиків, яких насамперед повинні будуть перевірити соціальні інспектори. Після першого етапу верифікації чиновники зіставлять дані з різних реєстрів і знайдуть “підозрілих” пільговиків – до них і вирушать “ревізори”. При цьому ревізор отримає право самостійно ініціювати аудит матеріального стану родини, відвідувати пільговиків і субсидіантів за місцем їх проживання.

Якщо ревізор з’ясує, що родина приховала додатковий дохід або нерухомість, соціальну допомогу скасують, знову звернутися з проханням надати пільгу або субсидії можна буде тільки через півроку.

Вимоги до субсидіантів можуть посилити

В Україні під час нарахування субсидії враховують тільки дохід родини, тоді як в країнах ЄС також дивляться на нерухомість, автомобілі, дохід від депозитів, розповідає керівник громадських програм Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик. На думку експерта, вимоги до українців з “комунальною знижкою” потрібно посилити. Наприклад, у Франції на субсидії не можуть претендувати громадяни, які живуть у власних квартирах або будинках.

Директор департаменту Мінсоцполітики Віталій Музиченко пояснює: не можна вписувати критерії, які держава бути не може контролювати. Відстежити, скільки квартир і будинків у конкретної родини, у відомстві не можуть. До 2013 року інформація про придбання нерухомості зберігалася на папері – БТІ запровадили електронні реєстри тільки три роки тому. Щоб перевірити, чи є у субсидіанта друга квартира, органи соцзахисту відправляли письмовий запит до БТІ. Це, за словами Віталія Музиченка, було можливо, коли субсидії отримали до мільйона домогосподарств, зараз же кількість субсидіантів зросла до семи мільйонів родин. Чиновники фізично не можуть обробити таку кількість запитів. “Коли зможемо перевіряти, додамо цей критерій”, – говорить Віталій Музиченко.

Уже цього року в Мінсоцполітики планують враховувати при нарахуванні субсидії дохід від банківського депозиту, про це ще торік заявив міністр Андрій Рева. “Ми, напевно, все-таки включимо депозити до розрахунку доходу домогосподарства для призначення субсидії. Але, швидше за все, ми це зробимо з травня місяця, вже після закінчення опалювального періоду. Тому що, це правильно включити, це все-таки можна вважати доходами , особливо коли відсотки за ними виплачуються”, – заявив міністр соцполітики.

До речі, до кінця 2017 року субсидії отримають 9 з 15 мільйонів українських родин. Вже зараз за підсумками верифікації сім тисяч родин залишилися без субсидій (держава заощадила майже 15 мільйонів гривень). Всього до “чорного списку” Мінфіну потрапили 185 тисяч одержувачів субсидій, зараз інформація щодо них перевіряється органами соціального захисту.

Залишити без субсидії можуть з двох причин:

  • Субсидіант приховує частину доходу
  • Субсидіант зробив покупку на суму від 50 тисяч протягом 12 місяців з моменту отримання “знижки”

Без допомоги також можуть залишитися ті українці, чий дохід за минулий рік істотно зріс. С середини минулого року, якщо працездатний член родини офіційно не працює, при розрахунку субсидії, як заявив заступник Міністра соціальної політики Віталій Мущинін, враховуватимуть його дохід в розмірі двох прожиткових мінімумів (наразі – 3200 гривень). Раніше для непрацюючого члена родини вважали дохід в розмірі одного прожиткового мінімуму.

Субсидії скоротять через нові нормативи

Субсидії в Україні покривають соціальний норматив, за решту доводиться платити повну вартість. Норматив споживання газу в Україні всього за кілька років скоротили з 11 до 5,5 кубометра на один квадратний метр. Новий норматив – 5 кубометрів газу на квадратний метр – набуде чинності вже в травні цього року.

Зараз субсидія покриває 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів, вже наступного опалювального сезону “комунальну знижку” нараховуватимуть тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться 30 кубів оплачувати без субсидії. За чинного тарифу – це ще 204 гривні.

До слова, в квартирі такою ж площею з центральним опаленням субсидія покриватиме замість 3,28 всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 гривень.

Перегляд нормативів дозволить державі заощадити на субсидіях, впевнений екс-начальник Управління зі зв’язків з громадськістю НАК “Нафтогаз України” Валентин Землянський. За підрахунками Мінсоцполітики, наступного опалювального сезону субсидії оформлять 9 з 15 мільйонів українських родин. На “комунальну знижку” в бюджеті країни на цей рік передбачено 51 мільярд гривень. “Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди повинні платити самі”, – сказав Валентин Землянський.