Голова Об’єднаного комітету начальників штабів (ОКНШ) армії США генерал Марк Міллі вважає, що в разі агресії РФ в Україну українська столиця може бути захоплена протягом 72 годин, передає телеканал Fox news.
Низка джерел в Конгресі США повідомила телеканалу, що таку інформацію Міллі раніше повідомив конгресменам.
Крім того, під час закритих брифінгів для конгресменів 2 і 3 лютого американський воєначальник стверджував, що під час захоплення Києва можуть загинути до 15 тис. українських солдатів і до 4 тис. російських.
Водночас, деякі конгресмени висловили занепокоєння у зв’язку з тим, що американська адміністрація, на їхню думку, недостатньо швидко постачає Україну такою військовою допомогою, як системи ППО.
За даними Fox news, на брифінгах, крім генерала Міллі, були присутні такі співробітники американської адміністрації, як держсекретар Ентоні Блінкен, шеф Пентагону Ллойд Остін, керівник розвідувального співтовариства США Евріл Гейнс, міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас.
Зазначимо, що західні країни погрожують Росії санкціями, якщо вона повторно вторгнеться до України. Хоча урядові лідери надали небагато подробиць про те, яких саме заходів буде вжито, або які саме дії Росії спровокують санкції, вони пообіцяли, що будь-які нові санкції будуть більш дошкульними, ніж попередні зусилля, повідомляє Голос Америки.
Вчора генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг провів розмову з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн щодо ситуації навколо України і координації НАТО і ЄС.
«Поінформував президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн про триваюче нарощування Росією військової потужності і дестабілізуючі дії всередині і навколо України. Важливо підтримувати тісну координацію між НАТО та ЄС щодо наступних кроків, включаючи можливі санкції», – написав він у Twitter.
“Важливо підтримувати тісну координацію між НАТО та ЄС щодо наступних кроків, включаючи можливі санкції”, – наголосив він.
До цього Столтенберг повідомив про свою розмову з Макроном про ситуацію навколо України.
“Я високо оцінюю його особисту відданість двовекторному підходу НАТО: стримування/оборона та діалог. Єдність НАТО має ключове значення у цей критичний момент”, – написав генсек Альянсу.
Натомість Білий дім заявив, що розглядає можливість запровадження експортного контролю щодо Росії, що обмежить здатність Росії отримувати інтегральні схеми, необхідні для низки технологій, включно зі смартфонами, телевізорами, авіаційною електронікою та верстатами.
Росію також може бути додано до групи країн під найжорсткішим експортним контролем, до якої входять Куба, Іран, Північна Корея та Сирія. Сполучені Штати запровадили подібні технологічні санкції під час Холодної війни, щоб обмежити можливості Росії здійснювати технологічні розробки.
Вже діють санкції проти деяких менших російських державних банків. Їх було запроваджено після того, як Росія анексувала Крим у 2014 році. Західні країни могли б розглянути посилення існуючих санкцій або розширення списку фінансових установ, яким загрожують обмеження, включно з поширенням їх на деякі приватні російські банки. Санкції також можуть бути спрямовані проти підтримуваного державою Російського фонду прямих інвестицій, який інвестує у провідні російські компанії.
Розглядається запровадження санкції проти нещодавно завершеного газопроводу «Північний потік-2» між Росією та Німеччиною. Газогін все ще очікує остаточного схвалення від Німеччини. На Берлін тиснуть, вимагаючи відмови у схваленні. Німеччина вказала, що може розглянути можливість відмови від схвалення «Північного потоку-2»; однак енергетична залежність Європи від Росії ускладнює ситуацію.
США та Європейський Союз вже запровадили санкції щодо енергетичного сектору Росії, у тому числі проти державної газової компанії «Газпром». Майбутні зусилля могли б поглибити ці санкції або збільшити кількість компаній, які вплинули на них.
