Оригінал тексту опублікований на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням: http: //www.bloombergview.com

Порошенко намагається відволікти виборців від того факту, що підкорився вимогам Москви 
 

Український президент Петро Порошенко займається фокусами. Прикидаючись, ніби у його країни є шанс вступити в Євросоюз чи НАТО, у надії приховати, що Київ і ЄС фактично капітулювали перед російським президентом Путіним. 

В четвер Порошенко оголосив програму реформ, фіналом якої повинна стати подача заявки на членство в ЄС. «Двері Євросоюзу відкриті для України. Я абсолютно в цьому впевнений, – заявив президент. – Але виховані люди завжди стукають і не входять без запрошення, навіть якщо двері не замкнені». Потім адміністрація президента подала до парламенту законопроект про відмову від позаблокового статусу і «підготовці ґрунту до інтеграції України в євроатлантичну систему безпеки». 

З урахуванням наближення парламентських виборів, Порошенко явно намагається відвернути виборців від того факту, що підкорився вимогам Путіна. Лише минулого тижня український парламент прийняв схвалений президентом закон про передачу права на самоврядування та бюджетної підтримки регіонів Донбасу, зайнятих проросійськими сепаратистами. Крім того, Київ погодився не знижувати торговельні бар'єри для європейських товарів. У відповідь Росія, мабуть, вивела велику частину своїх військ з території Східної України і забезпечила деякі обміни полоненими між сепаратистами і українськими військовими. 

Незважаючи на міжнародну ізоляцію Росії та економічні труднощі, у Путіна залишилися тузи в рукаві.

Але Україні все ще є що втрачати. Недавно Путін написав листа Порошенко і президенту Європейської комісії Жозе Мануелю Баррозу, вимагаючи переглянути домовленості про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Путін дав зрозуміти, що для нього 15-місячна затримка в знятті українських митних бар'єрів – відмінна лазівка ​​для тристоронніх торгів по 2400 тарифним лініях. Для Путіна навіть спроба України гармонізувати свої закони зі стандартами ЄС неприйнятна і «призведе до негайних заходів у відповідь з боку Росії». 

Крім військового втручання, у Путіна є мінімум три способи помститися: 

1. Підвищити торговельні бар'єри для українських товарів. Російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв вже підписав наказ про збільшення мит, але цей наказ ще не набрав чинності. 

2. Залишити Україну без газу. Глава Газпрому Олексій Міллер вже переконав угорського прем'єра Віктора Орбана припинити реверсні поставки газу в Україну. Це підвищує тарифи для Києва, який зараз веде переговори про відновлення поставок російського газу. З настанням холодів Україні буде все складніше відмовлятися від умов, запропонованих Росією, в які входить підвищення цін і $ 3 млрд передоплати. 

3. Послабити українську фінансову систему. Міністерство фінансів РФ заявило, що може зажадати дострокової виплати $ 3 млрд за єврофондами. В угоду входило умова про те, що суверенний борг не перевищить 60% ВВП – обіцянка, яку Україна може і не стримати, якщо її економіка продовжить падати. Країна не хоче реструктуризувати свою заборгованість – в основному через небажання вступати в переговори з Росією. 

Якщо ці способи не спрацюють, слабо тліючий конфлікт у Східній Україні завжди може бути розпалений заново за допомогою декількох прицільних ударів російських солдат без розпізнавальних знаків. 

Незважаючи на все більшу міжнародну ізоляцію Росії та її економічні труднощі, посилені падінням цін на нафту, у Путіна залишилися тузи в рукаві. Баррозу розуміє це: забувши про неодноразові обіцянки Європи не переглядати Угода на догоду Росії, він сказав в інтерв'ю Wall Street Journal, що предметні дискусії з питання Угоди можна відновити. «Ми відкриті, конструктивні й прагматичні», – повідомив Баррозу. 

«Прагматичні» – ключове слово. НАТО і ЄС ніколи не визнають Україну, якщо та не зможе впоратися з російською проблемою: вона буде занадто великим економічним тягарем і постійною загрозою військового вторгнення. Європейці розуміють, що потрібен довгостроковий тристоронній договір, і не готові взяти на себе відповідальність за велику і небезпечно нестабільну країну. 

Тихо поміняти умови Угоди про асоціацію і нічого не обіцяти європейцям – найбільш безболісний вихід із ситуації. Путін це усвідомлює і саме на цьому вибудовує свої спроби домогтися дипломатичної, а не військової перемоги в конфлікті з Україною, який він почав, щоб не дозволити їй приєднатися до ЄС і НАТО. Як тільки пройдуть вибори і Порошенко буде впевнений у своїх силах, він припинить відволікаючі маневри і піде на поступки. 

Але це не означає, що в України не залишилося надії: Порошенко може спробувати перетворити країну в розвинену демократичну державу. Перешкодити йому може тільки давня українська традиція неефективного державного управління.

 

Джерело: Новое время