33_main

Держава планує пустити з молотка десятки великих підприємств

В останні дні третьої сесії ВР народні обранці встигли заскочити в "приватизаційний поїзд" і в першому читанні прийняли закон, який, за словами глави Мінекономрозвитку Айвараса Абромавічуса відкриває Україні шлях до конкурентної та прозорої приватизації великих держпідприємств. Як зміниться механізм приватизації і які підприємства збираються пустити з молотка, розбиралася "Сегодня".

ЗАКОН. Прийнятий законопроект № 2319 а-д має три основних нововведення. Так, якщо раніше перед приватизацією на фондовій біржі потрібно було продавати міноритарний (неконтролюючий) пакет акцій підприємства від 5 до 10%, то тепер ця норма скасована. За словами заступника голови спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Павла Різаненка, саме на цю норму скаржилися у Фонді держмайна, мовляв, вона заважала виставити великі підприємства на продаж в 2015-му. "Я не бачу тут особливих проблем, але ФДМ і уряд заявляли, що інвестори зацікавлені в контрольному пакеті і не зацікавлені в тому, щоб купити ці 5-10%, а потім, щоб на конкурсі хтось інший викупив контрольний пакет", – пояснив Різаненко. Економіст додав, що якщо закон ухвалять в цілому, то великі підприємства в цьому році все ж виставлять на продаж.

Друге нововведення – Кабмін отримав право залучати до приватизації на конкурсній основі радників і оплачувати їх послуги, наприклад, з фондів міжнародних організацій, а не тільки з держбюджету. "Залучення радників дозволить підготувати об'єкт з урахуванням сучасної практики і презентувати його широкому колу потенційних покупців", – кажуть у міністерстві. Більш того, в Мінекономрозвитку впевнені, що якщо в процесі приватизації братимуть участь радники з хорошою репутацією, це підвищить довіру іноземних інвесторів.

Нарешті, парламентарії заборонили допускати до приватизації представників держави-агресора чи держави, проти якої введені санкції. По суті цей пункт забороняє купувати наші підприємства Росії. "Що в сучасних умовах є питанням нацбезпеки", – додали в міністерстві.

ЕКСПЕРТИ. Аналітики стверджують, що на тлі кризи в країні є ризик, що великі підприємства можуть пустити з молотка за заниженою вартістю. "Те, що зараз ринок знаходиться не в найкращому циклі – це факт, – говорить Різаненко. – У країні, де нестабільність і стан війни, інвестори оцінюють ризики як високі і, відповідно, готові купувати активи за ціною відносно нижча, ніж у країнах, де таких ризиків немає. Тому час, з точки зору ціни, не ідеальний".



Незважаючи на це, експерти зазначають, що виручити кілька мільярдів доларів від великої приватизації Україні все ж таки вдасться. "Можна говорити про сотні об'єктів, але варті уваги тільки десятки, – додає Різаненко. – Наприклад, по "Центренерго" неформально заявлялася сума в $ 1 млрд. Що стосується "Одеського припортового заводу", то уряд хотів би його продати за $ 700-800 млн".

На що можуть піти ці гроші – питання відкрите. "Кошти, отримані від приватизації, згідно закону, відносяться до загального фонду бюджету, який покриває дефіцит бюджету, тому їх складно буде відрізнити від інших доходів", – пояснює Різаненко.

У свою чергу керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський зазначає, що найважливіше не "проїсти" гроші. "Ними не можна латати дірки в бюджеті чи віддавати борги. Вони повинні піти в розвиток реального сектору економіки для її перезапуску. Економіка потребує внутрішнього інвестиційного ресурсу, адже ми не можемо постійно сидіти на зовнішньому ресурсі і чекати, що міжнародні донори нас забезпечуватимуть", – говорить Забловський.

Крім наповнення бюджету, у приватизації є ще одна мета. "Крім отримання прибутку необхідно, щоб підприємства ефективно управлялися: заробляли гроші і служили місцевим громадам у вигляді податків", – говорить Різаненко.

Але в гонитві за збільшенням прибутку у нових власників може виникнути спокуса скоротити частину працівників. "Новий інвестор, безумовно, буде зацікавлений у підвищенні ефективності роботи підприємства, та оптимізація персоналу настане неминуче, питання тільки в її масштабах і соціальній захищеності тих людей, які будуть змушені втратити роботу", – зазначає Забловський.

Щоб мінімізувати скорочення, уряду необхідно буде позначити свою позицію ще до приватизації. "При укладанні угоди прописуються обов'язки інвестора. Все буде залежати від того, наскільки чітко держава пропише ці інвестзобов'язання для нових власників. Як правило, такі умови завжди досить жорсткі", – резюмував Забловський.

Що хочуть продати

Перелік підприємств, які держава запланувала віддати інвесторам на приватизацію, Кабмін затвердив ще в минулому році. До нього увійшли такі великі підприємства, як "Одеський припортовий завод", "Центренерго", "Сумихімпром", держконцерн "Укрторф", деякі обленерго, шахти і порти.

Планувалося, що від масштабної приватизації торік держава виручить близько 17 млрд грн. Однак, за даними Фонду держмайна, за 2015-й рік вдалося заробити всього 151,5 млн грн.