Слідчий комітет Росії дійшов висновку, що вбивство лідера угрупування "Оплот" Євгена Жиліна, нещодавно розстріляного в ресторані під Москвою, пов'язано з перерозподілом грошових потоків, отриманих від продажу донбаського вугілля в Україні і Росії.

За даними джерел, припущення базується відразу на декількох доказах. По-перше, за місцем проживання Жиліна було знайдено відразу кілька розписок, які свідчать, що останнім часом бойовик охоче давав в борг великі суми грошей. Наприклад, одна з виданих ним позик склала близько півмільйона доларів.

Крім того, оперативники вилучили та переглянули записи з відеокамер, які були встановлені в ресторані «Вітерець-2», де було скоєно вбивство, і поруч з ним. На підставі отриманих даних слідству вдалося практично повністю відновити картину злочину. Так, кілера, який вийшов з ресторану після стрілянини, автомобіль зі спільником за кермом підібрав вже на Рубльовському шосе. Чорний позашляховик, що від'їхав відразу після замаху від «Вітерця», як з'ясували оперативники, до злочину відношення не мав — на ньому з ресторану «евакуювалися» перелякані стріляниною відвідувачі.

Версію підтверджує також поранений подільник Жиліна Андрій Козирєв. Він сказав лікарям, що прибули до поліцейських, що «зустріч стосувалася шахт Донбасу».

За попередньою версією, саме той, з ким Жилин хотів обговорити вугільні проблеми, і міг виявитися вбивцею. У такому разі цілком зрозумілий маскарад, який влаштував кілер, що приклеїв собі накладні вуса, надів спортивні окуляри з жовтими скельцями і прикрився капелюхом з широкими полями. Як кажуть свідки, він приїхав в ресторан заздалегідь і просидів там близько 20 хвилин, чекаючи ватажків «Оплоту». Вбивця явно побоювався, вважають слідчі, що ті його можуть впізнати.

Співрозмовник видання, що добре знав Жиліна, розповідає, що після переїзду в Росію той був залучений в напівлегальні схеми постачання на територію невизнаних ДНР і ЛНР бензину і дизельного палива, які здійснюються українським олігархом Сергієм Курченком. Займалися вони також поставками вугілля самопроголошених ДНР і ЛНР, причому як у Росію, так і в Україну.

За словами співрозмовників, деталі цих поставок могли бути відомі ще одному колишньому ватажкові харківського «Антимайдана» — Костянтину Долгову, вякий 2014 році також втік з України.