Російські окупанти намагаються просунутись, щоб здобути «успіхи» у напрямку Куп’янська. Ворог хоче «взяти» нові позиції та повторно захопити місто. Про це в ефірі телемарафону заявив начальник служби зв’язків з громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо.

Росіяни ведуть активну боротьбу в напрямку Синьківки.

«В разі успіху ворога на цьому напрямку, це дасть йому змогу розвинути вже атакувальні дії безпосередньо на сам Куп’янськ та вийти на берег річки Оскіл», — сказав Фітьо.

Росіяни завдали 8 авіаударів. Вони застосували керовані авіаційні бомби, запустили 11 дронів та здійснили 455 обстрілів.

Українські військові не відступають. Захисники відбили 6 атак біля Сеньківки та Петропавлівки. Загалом інтенсивність боїв залежить від погоди. Якщо погода дощова, то окупанти менше застосовуватимуть техніки, але на артилерійські удари це не впливає.

«Артилерія як застосовувалася активно, так і продовжує застосовуватися», — додав Фітьо.

Він зазначає, що та важлива ділянка фронту, де агресор активізував бойові дії цієї осені – це Куп’янський та Лиманський напрямки. Очевидно, що від початку планування цієї операції саме Лиманський напрямок мав бути основним, тоді як Куп’янський – допоміжним, але згодом пріоритети змінились. На Лиманському напрямку бої йдуть у Серебрянському лісництві. Зараз на його території випалена земля, тому «лісництвом» його можна назвати дуже умовно.

Водночас на Куп’янському напрямку тривають боєзіткнення біля Лиману Першого, Синьківки, Першотравневого та Орлянки. Ціль ворога – вирівняти лінію фронту по річці Оскіл або принаймні зайняти східну частину міста Куп’янськ – важливого залізничного вузла. На думку експерта Селезньова, на цій ділянці фронту ініціатива поки що зберігається за росіянами.

«Противник на цьому напрямку здійснює авіаційні удари за допомогою штурмової, бомбардувальної авіації, гелікоптерів, використовує дрони-камікадзе та артилерію. Однак від початку активізації росіян на Куп’янському та Лиманському напрямках ворогу не вдалось захопити жодного населеного пункту», – розповів начальник служби зв’язків із громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо.

За останні дні окупанти мали певні успіхи на північному фланзі Бахмута, у районі Ягідного — Берхівки. Там росіяни пробиваються до Часового Яру, який знаходиться на панівній висоті. Взявши це місто, противник значно спростить свій подальший рух на Костянтинівку, Краматорськ та Слов’янськ. На півдні від Бахмута ворог докладає зусиль, аби стримати наш рух у районі Кліщіївки та Андріївки.

«Ворог намагається на цій ділянці фронту перехопити ініціативу та контратакує український захисників, щоби відновити втрачені позиції», – додав Фітьо.

Перспективи утримання Авдіївки залишаються невідомими. Зараз росіяни тиснуть на цій ділянці не лише з політичних, а й з досить практичних мотивів. Одне з їхніх завдань – відтіснити наші війська та артилерію якнайдалі від Донецька, щоб створити довкола нього так звану буферну зону. Як і Авдіївку, агресор безуспішно намагається взяти Мар’їнку вже понад 20 місяців. Зараз бої точаться в межах вщент зруйнованого міста. Наші Сили оборони тримають контроль над західною частиною Мар’їнки.

«Інших варіантів, де можна наступати, у ворога, за великих рахунком, немає. Їм треба щось показати на фронті. І тому Авдіївку та Мар’їнку противник обрав як певні символічні ділянки. До того ж це найближчі міста, які вони, на їхню думку, можуть захопити», – пояснив речник Об’єднаного прес-центру ОСУВ «Таврія» полковник Олександр Штупун

За місяць активних боїв окупанти, за дуже приблизними оцінками, втратили в районі Авдіївки понад 10 тисяч особового складу. Ба більше, лише за перші кілька днів свого наступу росіяни позбулись на цьому напрямку більше техніки, ніж українські підрозділи за весь перший місяць своєї операції на Півдні. Проте Москва не просто не полишає спроб оточити Авдіївку, а й активізує бойові дії на інших ділянках фронту.

Цього тижня противник також вів штурмові дії на Шахтарському напрямку. За словами Штупуна, ворог спробував наступати механізованою колоною в бік Вугледара, проте, зазнавши втрат, відійшов назад: росіяни позбулись понад десятка одиниць військової техніки.