До прокуратури і поліції написала дві заяви з повідомленням про тиск на неї та членів родини мама убитої Іринки Мукоїди пані Ольга,  передає Корупція.Інфо

Популярне: Чи надовго: Свіжий курс долара приголомшив українців. Тільки не падайте!

Ольга Яремчук – жінка-опікун 17-річної Іринки. Це та жінка, яку дівчинка називала мамою. Це та жінка, яка Іринку вважала своєю рідною дитиною і виховувала разом з сином, який цього року піде в перший клас та донькою-третьокласницею.

Жінка шокована, що односельці підтримують зараз родину підозрюваного у вбивстві дівчинки і переконана: саме Василь причетний до смерті Іри. Мама дівчинки категорично не хоче спілкуватись з екстрасенсами і деякими журналістами, аби не робили шоу на крові її дитини. 

Пані Ольгу ми зустріли у стінах головного управління національної поліції в області. Жінка саме писала заяву на тиск щодо неї і родини. Каже, що тиснуть на неї члени знімальної групи телеканалу СТБ. Вимагають спілкування перед камерами. Ольга і її родина відмовляються. Експерт-криміналіст програми під час брифінгу очільника тернопільської поліції Олександра Богомола назвала поведінку жінки неадекватною.

Ви нікуди не поїдете, поки не дасте відповіді на мої питання, – пригадує, як розгортались події Ольга Яремчук. – Я їй заявила ще раз, що ні про що з нею говорити не буду. В машині сиділи діти. Вони почали плакати, кричати. Я вже в емоціях казала – відпустіть дверку. І тут вона видає: «Ви знаєте, що через вас, по вашій вині в тюрмі сидить невинна людина»…

Далі жінка пригадує, як вкотре пояснювала знімальній групі, що відмовляється говорити на цю тему. Натомість почула у свій бік, мовляв, ви психічна і неврівноважена людина. Один з адвокатів порадив звернутись із заявою до поліції. Інший – щоб тримались і терпіли.

Терпіла, трималась… – жінка на мить зупиняється, аби опанувати себе. – Ну, не можу я більше триматись. Діти плачуть, кричать, мовляв, мамо, їдемо кудись звідси. Їдемо до когось жити. Давайте звідси втечемо. А куди я втечу? Батьків моїх вже нема. Я сама…

Лишень після приїзду викликаної поліції група поїхала. Ольга не скільки за себе переживає, скільки, каже, боїться за своїх дітей. Малі братик та сестричка дуже тяжко переживають смерть старшої сестри і щораз питають у батьків, чому убили Іринку. Батьки навіть сплять по черзі, аби хтось один пильнував за малими.

Я вже боюсь своєї тіні, – в емоціях каже пані Ольга. – Я вже не боюсь убивці, а людей…. Вони зійшли з розуму. Щоб сьогодні вони йшли за вбивцею?..  Коли в когось щось стається – звертаємось до поліції. Мені показали всі докази. Навіть те, чого не можна показувати. То кому я маю вірити? Не мені стидно буде йти вулицею. А як тим людям вишневецьким, які цьому не вірять?

Жінка пояснила, що категорично проти розслідування екстрасенсами. Передусім, тому, що не вірить їм. Окрім цього, це не Божа справа.

Як, по дитині немає ще 40 днів, а дух її викликати? По могилі, по крові дитячій? – обурюється жінка. – Хіба то по християнськи? Є різні віри. Але в якій так роблять? Я чула, що роблять з того комедію. Обговорюють і сміються… То це смішно? Вбивство моєї дитини – то сміх?

Щодо можливого убивці Іринки, Ольга не сумнівається, що це зробив Василь. Які можуть бути сумніви, коли вже є навіть ДНК-експертиза, каже жінка.

Я не спеціаліст, але бачу докази, – каже пані Ольга. – Не те, що сказала одна, передала другій, а в результаті вийшло Бог зна що. Якщо я нормальна людина і не маю психічних розладів, як я можу не вірити таким доказам?

Ольга обурена позицією односельців, які зараз стали на бік підозрюваного. І ображена на тих, хто каже, що вона нібито взяла гроші,  щоб визнати: Василь – убивця дитини. Ані копійки родина з грошей, які люди принесли на похорон Іринки, не бере. Але треба за щось жити. Тому чоловік з поїхав на роботу, бо потрібно годувати сім’ю. Ользі про роботу треба забути, адже опікуватиметься молодшими. Раніше, доки батьки на роботі, малюками опікувалась Іринка. У нас зараз не життя, а виживання, – каже Ольга про свою родину. Найбільше добивають плітки односельців, які говорять, ніби Іринка за життя не була настільки доброю дитиною, як за неї пишуть. Мама шокована: «Якщо ще Іра не така… Та мої рідні діти навіть далеко до Іри не дотягують. І мені здається, що я з кровною дитиною своєю ніколи не матиму такої спільної мови, як з Ірою»…

Іринка дуже часто сниться мамі. Уві сні обговорює повсякденні проблеми, але про вбивство – ні слова. Ольга і вся родина досі не можуть усвідомити, що дівчинки вже немає. Адже у її кімнаті досі все так, як залишила Іра. Навіть складені на ліжку шорти, які дівчинка переодягла, коли йшла на  останню у своєму житті дискотеку.