На українців чекають нові штрафи через несортоване сміття, передає Корупція.Інфо
Популярне: Нам не треба ваших грошей! Рідні загиблих у ДТП повернули гроші матері Зайцевої
З 1 січня 2018 року, згідно з закону “про доходи”, українці мають сортувати сміття – “ховати” держава буде тільки залишок.
За словами експертів, на даний момент сміття сортує не більше 5% українців, тому що не розуміють, як це робити і навіщо це потрібно
Реальний збір відходів впроваджується в більше, ніж 750 населених пунктах.
Одеські активісти зявляють, що місто до цього зовсім не готове.
В прес-службі міскої ради відмічають, що в них є ще цілий місяць. А як саме буде виконуватися норма – вирішує керівництво на місцях.
Держава пропонує європейський принцип “забруднювач платить”.
За несортоване сміття штрафувати будуть і чиновників, і простих українців, які не будуть дотримуватися закону.
Щорічно в Україні викидають більше 11 мільйонів тон побутових відходів, які ховають на тисячах звалищ і полігонів площею понад 9 тисяч гектарів.
Відтак ми підготували інфографіку про те, як правильно та для чого потрібно сортувати сміття.
ЯК СОРТУВАТИ І ЩО КУДИ КЛАСТИ?
1. У контейнер для паперу і картону.
Можна класти:
– газети, каталоги, журнали, рекламні проспекти;
– зошити, чистий та використаний папір для нотаток та малювання;
– конверти, книжки без твердої обкладинки;
– картонні ящики та коробки, паперові пакети та паперову тару.
Не можна класти:
– вологий папір та картон;
– використаний паперовий посуд;
– картонну тару для напоїв, плівку;
– фольгу та копіювальний папір.
2. У контейнер для органічних відходів.
Можна класти:
– м’ясні та рибні відходи, овочі і фрукти, лушпиння, хліб, напівфабрикати, кондитерські вироби та інші харчові відходи;
– господарський папір, паперові серветки, залишки від чаю і кави;
– кімнатні рослини та квіти.
Не можна класти:
– олію, молоко, соуси та інші рідкі харчові продукти;
– будь-які рідини;
– великі кістки;
– плівку, метал, скло, попіл, недопалки, вкритий воском або плівкою папір, а також інші біологічні відходи, що не розкладаються.
3. У контейнер для тари.
Можна класти:
– пластикову тару: коробки з-під йогурту, пляшки з-під масла, кетчупу, майонезу, пляшки з-під кремів та шампунів, пластиковий посуд та коробки, поліетиленові кульки та плівку;
– скляну тару;
– металічну тару: консервні банки, металічні кришки, корки від їжі та напоїв.
Не можна класти:
– вимащену у їжі або не до кінця спустошену тару;
– пластикові іграшки;
– тару від небезпечних речовин (наприклад, від побутової хімії);
– тару від аерозолів;
– віконне та листове скло;
– лампочки.
4. У пункт збору особливо небезпечних відходів слід відвозити:
– залишки масел та масляні фільтри;
– рештки клею, фарби, лаку та розчинників;
– лампи денного світла;
– медичні відходи;
– хімікати та пестициди;
– ртутні термометри та інші відходи, що містять ртуть;
– батарейки та акумулятори.
ДЛЯ ЧОГО НЕОБХІДНО СОРТУВАТИ СМІТТЯ ТА ПОБУТОВІ ВІДХОДИ?
1. Зниження негативного впливу на навколишнє середовище. Будь-яка річ з часом стає відходом. Проте у виробництві нових речей можна частково або повністю використовувати матеріали зі старих виробів, таким чином зменшуючи загальну кількість відходів. При цьому знизиться вплив на довкілля, оскільки менше нової сировини необхідно буде виробляти.
2. Усунення небезпеки для людини та навколишнього середовища. Токсичні відходи можуть забруднювати повітря, грунти, поверхневі та підземні води. Тому при поводженні з небезпечними відходами необхідно приймати більш жорсткі природоохоронні заходи.
3. Можливість багаторазового використання відходів. Більшу частину побутових відходів складає тара, яку можна переробити і використовувати наново.
4. Економія коштів. Якщо відходи своєчасно відсортовано, то споживачеві не треба платити за вивіз та складування сміття.
5. Зменшення накопичених відходів, які псують наше здоров’я. Стан здоров’я населення залежить від багатьох факторів, найважливішими з яких є економічні та генетичні. Погіршення економічного стану в країні та зростаюче забруднення довкілля призводить до підвищення рівня захворювань населення, таких як алергія, захворювання верхніх дихальних шляхів, патології вагітності й пологів, зростає кількість дітей з уродженими хворобами, а також високою часткою загострення хронічних захворювань і виникнення злоякісних новоутворень, пов’язаних з впливом хімічних канцерогенів.