Україну давно вже досить складно здивувати акціями протесту, але у організаторів мітингу на підтримку активіста Сергія Стерненко вийшло. Пише для видання “Факти ICTV” журналіст Валерій Літонський.

Акція на Банковій під гаслом – “Не чуєш – значить побачиш” закінчилася так, як не закінчувався ще жодний подібний захід в історії України.

Протестуючі при повному і цілком конструктивному потуранні з боку правоохоронців розбили кілька вікон на першому поверсі, розмалювали стіни і навіть підпалили табличку Офісу президента, увінчавши все це пишним феєрверком і димовими шашками.

Влада назвала таку поведінку вандалізмом, і запустили цілу кампанію по засудженню протесту.

Самі ж учасники мітингу стверджують, що естетичні страждання при погляді на новий вигляд будівлі на Банковій не можуть зрівнятися з місячним перебуванням за гратами.

Поки правоохоронці обіцяють покарати винних, активісти вже анонсують нові акції. Нерозкритим залишається тільки питання, хто пожинає плоди від такої картинки?

Колишнього главу одеського Правого сектора, а нині блогера і правого активіста Сергія Стерненко 23 лютого засудили до 7 років і 3 місяців позбавлення волі за участь у викраденні і тортурах людини.

Це з відразу декількох кримінальних справ проти Стерненко, ще його підозрюють в організації заворушень, участі в незаконному обігу наркотиків і навіть вбивстві.

Сам активіст всі справи проти себе називає політично мотивованими і заперечує всі звинувачення.

Ось уже місяць Стерненко сидить в одеському СІЗО, а найяскравіші акції в його підтримку проходять в центрі Києва біля Офісу президента.

Від глави держави прихильники активіста вимагають його звільнення і проведення судової реформи.

На Банковій відповідають, що президент до справи Стерненка ніякого відношення не має, сам Володимир Зеленський долю активіста поки жодного разу не коментував.

Такий пінг-понг міг тривати довго, але 20 березня мирна акція на підтримку Стерненко несподівано переросла в атаку на Офіс президента, який чомусь ніхто не захищав.

Розмальовані стіни і розбиті вікна будівлі на Банковій швидко облетіли весь світ. А політики і експерти стали вправлятися в засудженні дій протестуючих.

– Інститути треба поважати, і точно не треба зганяти своє невдоволення тими чи іншими подіями на стінах. Стіни здачі не дають, – заявив спікер парламенту Дмитро Разумков.

А представники фракції “Слуга Народу” в Раді навіть почали збирати підписи за проведення спеціального позачергового засідання парламенту для оцінки подій на Банковій.

Кабмін теж випустив заяву, яка засуджує такі дії.

На думку політолога Володимира Фесенка, від таких дій програє вся країна і її імідж на міжнародній арені.

– Якщо оцінювати цей сумний інцидент в ширшому контексті, то це ще один прояв однієї з найбільш стійких практик в нашій політиці – безглуздого і руйнівного анархічного бунту. Це одна з найбільш поганих наших історичних традицій, яка періодично сприяла руйнації української державності. Не важливо для чого і чому, головне – викинути свою агресію. Викинули, зганьбили в черговий раз свою країну, і що?, – обурюється Фесенко.

На другий план відходить питання – а чому взагалі кільком активістам дозволили це зробити? Дозволили безперешкодно атакувати держбудівлю? Причому далеко не рядову.

Цікаво, що кілька тисяч силовиків в цей момент знаходилися на сусідніх вулицях та на дії мітингувальників абсолютно не заважали, тільки документували те, що відбувається. Причому самі правоохоронці запевняють, що робили це абсолютно свідомо.

– Замовники цієї провокації мріяли, щоб вийшла поліція, застосувала силу, пролилася кров. Ми не будемо йти по шляху такої провокації, у нас достатньо сил, щоб захистити громадський порядок. Ті, хто замовляють і проплачують такі акції, хочуть, щоб пролилася кров, – заявив заступник міністра МВС Антон Геращенко.

За версією МВС, активна протидія поліції неминуче призвела б до жорстких зіткнень, тому було прийнято рішення – не вплутуватися в бійку і дати таки правопорушникам здійснити заплановане, щоб були очевидні їх наміри і цілі.

Таким чином, владі вдалося маргіналізувати протест і спробувати позбавити його підтримки широких верств суспільства, які абсолютно не схвалюють розбиті вікна в одному з головних будівель країни.

– Розбите скло у вікнах поміняють, написи зі стін – змиють. Сліди від піротехніки на стінах Офісу президента приберуть. А ось те, що друзі Стерненка самі себе показали руйнівниками, вже не виправити, – тут же заявив Михайло Подоляк, радник глави ОП.

І в такому руслі влада в цілому і коментувала протест. Крім того, за допомогою такої яскравої акції вдалося змінити порядок денний в потрібне русло.

Так, тепер мало хто захоче підтримати протести, але ж, таким чином, була продемонстрована і вразливість президента, те, що в реальності може скластися ситуація, коли його не буде кому захистити від декількох десятків молодих людей.

– Програли в цій історії всі. Президенту показали, що не можна грати в піддавки. Якщо ти маєш владу, ти повинен показати силу, – говорить Фесенко.

Хоча можуть бути і переможці. Очевидний бенефіціар в цій історії хіба що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який яскраво продемонстрував президенту, що може бути, якщо він не буде втручатися.

– Картинку підігнали так, щоб Зеленський правильні висновки зробив. Що без Авакова радикали за 5 хвилин захоплять ОП і скинуть його з президентства, і що єдиний, хто може його захистити від радикалів – це сам Аваков. І саме тому він повинен назавжди залишитися на своєму посту, – пояснює логіку подій екснардеп Павло Різаненко.

Але якщо така гра і була, то в неї головне не загратися. Адже намагатися контролювати український протест – справа невдячна.

Шановні читачі, також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.