26 грудня рівно о 14:00 у десяти областях України завершується воєнний стан.

Введений 26 листопада через "загрозу широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації", він тривав відведені 30 діб, і його не стали продовжувати.

Що ж відбулося за цей перший в історії України період воєнного стану.

Бойова готовність

З початком воєнного стану українська армія, Нацгвардія та СБУ були переведені у повну бойову готовність.

Це означало припинення відпусток для військовослужбовців – вони мали одразу прибути до своїх частин.

Так само скасували накази про звільнення тих, у кого саме зараз завершився контракт.

Армія переміщувала свої підрозділи в області з воєнним станом. Наприклад, 95-у бригаду Десантно-штурмових військ авіацією перекинули з Житомирщини на узбережжя Азовського та Чорного морів – для протидії можливому російському десанту.

Популярне: Жорсткі перевірки та контроль: Влада підготувала нові сюрпризи пенсіонерам

Навчання резервістів

Понад три тисячі резервістів першої черги пройшли навчання, які тривали від 15 до 20 днів.

Їх викликали незалежно від того, де вони проживають, й згодом у Міноборони відзвітували – всі вони повернулися додому ще до 26 грудня.

Водночас в областях з воєнним станом проходили збори резервістів, приписаних до місцевих підрозділів тероборони. Вони тривали 10 днів.

У армії запевняють, що охочих пройти навчання виявилося навіть більше, ніж очікували.

"Резервісти стоять у чергах у військкоматах, готові негайно бути спрямовані до лав Збройних сил", – розповідав президент Петро Порошенко.

А в РНБО повідомили, що своє злагодження на випадок війни пройшла і вертикаль влади – від Кабміну, до місцевих адміністрацій десяти областей з воєнним станом:

Перевіряли готовність бомбосховищ та інших об'єктів цивільної оборони, відпрацьовували плани евакуації, створювалися резерви медикаментів.

"Відкрилося багато питань, які ми до введення воєнного стану не відчували", – зізнався секретар РНБО Олександр Турчинов в інтерв'ю BBC News Україна.



Всі ці збори, навчання і перевірки коштували значних витрат, за які влада обіцяє незабаром відзвітувати.

Відмови на в'їзд для росіян

Українські прикордонники та митниця в ці дні працювали у посиленому режимі, а з 30 листопада оголосили про обмеження на в'їзд для росіян.

Спочатку повідомляли, що в Україну не пускатимуть переважно росіян-чоловіків віком від 16 до 60 років, які не зможуть довести, що їдуть виключно з мирною метою.

Утім, за 30 днів воєнного стану проблеми мали і жінки з російськими паспортами – наприклад, не пустили двох російських журналісток, які їхали у прес-тур на Донбас.

Як пояснили прикордонники, представниці російських медіа, по-перше, не мали акредитації для роботи на Донбасі, а по-друге – їхні пояснення мети візиту "не переконали".

Водночас, як запевняють у Держприкордонслужбі, росіян, які їхали "з гуманітарних причин" (наприклад, на похорон) все ж пропускали.

Загалом за час воєнного стану відмову на в'їзд в Україну отримали більш як 1,5 тис. громадян РФ.

"Не виключаю, що деякі речі, які діяли ефективно, можуть бути продовжені уже у звичайних умовах", – анонсував Олександр Турчинов, відповідаючи на питання BBC News Україна про обмеження для росіян.

Чого не сталося

Водночас за період воєнного стану не сталося більш серйозних обмежень, як-от комендантська година, обмеження свободи медіа і зв'язку, експропріація майна на потреби армії чи заборона виїзду з країни.

А алкоголь заборонили продавати лише безпосередньо біля військових та прикордонних частин.

Не сталося і повної чи часткової мобілізації, хоча у деяких регіонах невідомі розсилали персоналізовані СМС з вимогою з'явитися до військкоматів. У Міноборони такі розсилки назвали фейками інформаційної війни.

Не запроваджувалися й жодні фінансові обмеження, хоча одразу після введення воєнного стану на ринку валюти виник ажіотаж, який призвів до падіння курсу гривні.

Згодом українська валюта відновила свої позиції, а після отримання траншу від МВФ її курс взагалі зріс.

Стрес-тест
Та головне, чого не трапилося за ці 30 днів, – це повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

І хоча загроза відкритого військового конфлікту, за словами української влади, нікуди не зникла, воєнний стан вирішили не продовжувати – зокрема, і щоб не відкладати офіційний початок президентської кампанії (військові наполягали, щоб воєнний стан тривав 60 днів).

"Ми наростили можливості захисту суверенітету, територіальної цілісності нашої держави за основними напрямками можливого удару російського агресора", – пояснював Петро Порошенко за кілька днів до завершення воєнного стану.

За його ж словами, всі заходи дозволили "різко зменшити вплив РФ на події всередині країни".