Нардепи відкрили урочисте засідання з нагоди 30 річниці ухвалення Акту проголошення Незалежності України. Першим на ньому виступив президент Володимир Зеленський.
Глава держави привітав усіх з Днем Незалежності. Він наголосив: за те, щоб ці слова стали реальністю, боролися багато поколінь українців.
Особливо символічно, що зараз оплески їм шановним звучать від народних депутатів цього скликання, які 24 серпня 1991 року ще навіть не народилися,– зауважив він.
Глава держави наголосив, що 30 років тому відбулося відновлення Незалежності України, відновлення її державності.
Саме тому він підписав указ про відзначення Дня української державності й вніс на розгляд народних обранців законопроєкт, за яким він має бути вихідним днем.
Політик додав, що важливо не лише відзначати появу державності, але й об’єднуватися для її збереження.
В той же час Зеленський слухав виступ спікера Ради Разумкова з цікавим виразом обличчя.
Сам спікер в загальному-то не говорив нічого сенсаційного. Ну якщо не брати до уваги слів, з яких зрозуміло, що Разумков – за дотримання законів. Це відчувається вже з декількох місць промови Разумкова. Ось як приклад:
«… Це закон, який буде виконуватися завжди, незалежно від того, хоче цього влада, або іноді не дуже. Так було, є і повинно бути. Я не втомлюся повторювати, що закон повинен бути один для всіх … »
Нагадаємо, що Разумов стабільно не голосує за санкції, які вводить РНБО і президент. Якраз тому, що це позасудова розправа і обхід законів.
Нагадаємо, сторони й досі заперечують наявність конфлікту, навіть прихованого, тоді як ЗМІ регулярно пишуть про їхні напружені стосунки. Іще на старті роботи нинішньої парламентської монобільшості тодішній глава ОП Андрій Богдан висловлював думку, що позиція спікера не сприяє ухваленню законів у “турборежимі”. Сам спікер версії про свій конфлікт із Богданом називав “жорсткими дискусіями”.
У лютому 2020 року “Українська правда”, з посиланням на неназвані джерела повідала, що Разумков із Зеленським мали “неприємну розмову”, під час якої ставили одне одному ультиматуми.
Нібито Разумков казав, що не хоче брати на себе негатив від постійних зашкварів членів фракції “Слуга народу”, а президент у відповідь порадив в такому разі покинути посаду. Чутки про наступну різку розмову з цими ж дійовими особами ширилися і в липні-2020.
У жовтні минулого року в інтерв’ю Разумков назвав свої відносини з Офісом президента конструктивними. А щодо “чорних котів” між Банковою і Грушевського казав: “Ми не встигаємо стежити за кішками, які бігають. Намагаюся на це не звертати уваги. Є робота, яку кожен на своїй посаді має робити. І від цього залежить сьогодні – може, це й голосно звучить – майбутнє країни”.
Але те, що тріщина у стосунках існує, стає дедалі більш помітним. Медіа писали, що Банкову дратують численні поїздки спікера регіонами, на що Разумков парирував, що не хоче втратити зв’язок з реальністю, адже під час робочих відряджень краще бачить, що відбувається на місцях.
Дратує оточення Зеленського і вельми незалежна позиція начебто члена президентської команди щодо деяких важливих законодавчих президентських же ініціатив.
Тож спершу журналісти, далі представники оточення Зеленського, а потім і деякі депутати-“слуги” заговорили про неминучу заміну Разумкова у новому політичному сезоні, який стартує наприкінці серпня святкуванням 30-річчя Незалежності.
Ким можуть замінити Разумкова? Найімовірніше- Русланом Стефанчуком, який має політичні амбіції, але менші ніж в нинішнього голови ВР і раз-по-раз виринає в інформаційних хвилях з тими чи іншими поміркованими меседжами державницького масштабу.