Наступом на Куп’янському напрямку російські окупанти намагаються відволікти наших воїнів від атак навколо Бахмута.
Про це повідомив військовий аналітик Петро Черник у коментарі Military Media Center. Він зазначив, що на Бахмутському напрямку Сили оборони перехопили стратегічну ініціативу.
“Поки що вони у самому місті залишаються, але стратегічні висоти (поряд) є нашими, і з кожним днем ми все більше і більше наближаємось до оперативного оточення”, — сказав полковник Черник.
До того ж, Бахмут для росіян є не просто стратегічною локацією, а “політичним питанням дуже високого калібру”.
“Адже вони на весь світ проголосили, що Бахмут їхній. І як тільки там їхнє угруповання буде або знищене, або ще краще взяте у полон – це буде катастрофічна персональна іміджева поразка Путіна”, — сказав Черник.
За словами аналітика, саме Куп’янський напрямок є тим місцем, де росіяни можуть спробувати максимально відтягнути українські сили з-під Бахмута.
“Росіянам логістично зручно забезпечувати Куп’янський напрямок, і вони добре розуміють, що і нам найлогічніше з метою захисту перекидати сили з-під Бахмута. Тому вони так тиснуть саме там”, — сказав Петро Черник.
До того ж на Куп’янському напрямку російські війська протягом тижня вели штурмові дії, намагаючись витіснити підрозділи Сил оборони в бік річки Оскіл.
Загалом Куп’янськ повертається в центр уваги через стягнення російських сил на цей напрямок. Поки тривають важкі контрнаступальні дії наших військ на південно-східному напрямку, ворог хоче розширити гарячу лінію фронту. Сьогодні від міста до лінії фронту близько десяти кілометрів, як від Часового Яру до Бахмуту. Щодня Куп’янськ отримує важкі удари російської артилерії, РСЗВ, ракет. Яку відповідь на це мають українські сили та чи є загроза, що Куп’янськ вдруге потрапить під окупаційний режим зазначено у репортажі РБК-Україна.
В самому Купʼянську живе близько 12 тисяч мешканців, які мають всі комунальні послуги – комунікації, світло, воду. Тільки от прилітає по цьому місту все частіше, і удари приймають на собі цивільні люди. Так сталося й сьогодні. В результаті прильоту в житловий будинок загинула 57-річна жінка.
У військовій адміністрації області говорять, що останніми днями ворог посилив обстріли Куп’янська та прифронтових населених пунктів його району. Минулої доби до приїзду журналістів під артилерійським та мінометним вогнем перебували Красне Перше, Новомлинськ, Новоосинове, Синьківка.
Як журналістам розповіли представники місцевої влади, після цих ударів було пошкоджено будівлю комбікормового заводу, щонайменше чотири приватні житлові будинки та господарчі споруди. Всього з початку вторгнення в цій області загинули 202 людини, з них 77 – діти.
Нині триває евакуація населення. Люди отримують гуманітарну та матеріальну допомогу, а тим, хто цього потребує, надається тимчасове житло у відносно безпечних регіонах.
“Навесні цього року ми оголосили обов’язкову евакуацію дітей з Куп’янської громади, яку завершили в травні. Тоді з зони постійних обстрілів було вивезено останніх 79 дітей. Зараз дітей у небезпечних населених пунктах Куп’янщини немає”, – повідомили у прес-службі Харківської ОВА.
Поки люди хвилюються за повторну окупацію міста, місцева влада, в свою чергу, заспокоює, що наші військові готові до усіх можливих сценаріїв, мають достатньо сил і засобів для стримання ворога.
Крім того, військові, які зараз перебувають на цьому напрямку, говорять, хоч сили ворога трохи й просунулись вперед, але їхній наступ було зупинено і наші потроху пробують йти вперед.
“Самому Купʼянську поки загрози немає, бо є природна перепона – річка Оскіл. Там уже важче закріплюватись. Тут ще місяць тому було спокійно: ти їм випускаєш 20 мін, тобі – 3. Але вони почали накопичували ресурси. І близько тижня тому стартували більш активні дії з їхньої сторони”, – розповів виданню військовий Максим.
Купʼянськ, за його словами, з точки зору тактичної вигоди важливий для Лиманського напрямку. Росіяни давно поставили собі за ціль захопити Донецьку та Луганську області, от вони й продовжують залишатись в пріоритеті. Але, крім того, залишається важливою залізниця, яка веде до Росії. І саме через неї під час окупації росіяни і переправляли постачання на Ізюмський напрямок.
