На третій день великої війни РФ заявила, що готова вести переговори з Україною, проте у 2022 році так і не вдалося укласти мирну угоду, хоча Україна була готова закінчити війну уже тоді. Зокрема, це сталось після переговорів у Стамбулі, на яких Росія не пішла на поступки, щоб домовитись про мир та закінчити війну на прийнятних умовах. То чи є сенс Ердогану знову наполягати на цих переговорах?

Про це розповів старший науковий співробітник Інституту історії НАНУ кандидат історичних наук Володимир Головко.

Зокрема, він поділився чому ці переговори так і не дали результату.

«Якщо відповісти коротко, то через ненажерливість Путіна. В онлайн-режимі перемовини тривали весну і літо. Цьому сприяли посередники — лідери Франції, Німеччини, Туреччини, дзвонили з тими чи іншими пропозиціями Зеленському і Путіну. Президент Індонезії приїздив в Київ, а потім — в москву, намагаючись посприяти перемовинам. Але передумов для підписання угоди з росією не було, тому її й не уклали. Остаточно переговори зупинилися після того, як путін заявив про намір анексувати окуповані українські території. У відповідь РНБО України своїм рішенням заборонила президенту держави вести переговори з нинішнім політичним керівництвом росії», — говорить експерт.

Він також розкрив на яких умовах керівництво України було готове закінчити війну.

«Я не маю доступу до секретних документів, тому не можу сказати, на яких умовах керівництво нашої країни погодилось би підписати мирну угоду (або перемир’я) з рф. Правда, з цього приводу є деяка інформація. Наприклад, що Україна начебто була готова оголосити про свій нейтральний статус, піти на певне скорочення Збройних Сил. Що практично не викликає сумніву, так це те, що суттєво відрізнялась позиція України на переговорах 28 лютого і через місяць — 29 березня. Адже за цей час наша країна продемонструвала, що може і готова ефективно давати відсіч ворогу. Тому не дивно, що у квітні перелік наших пропозицій збільшився. Україна зокрема запропонувала включити в питання переговорів між Володимиром Зеленським і путіним не тільки статус ОРДЛО, але й — Криму», — розповів експерт.