14 грудня виповнюється рівно рік із визнання неплатоспроможним ” Місто банку ” . Історію ліквідації однієї із найстаріших українських фінустанов, заснованої у 1992 році, доречно згадати з двох причин. Пише видання “Апостроф”.

По-перше, тому що ця історія не була традиційним для українського фінансового ринку банкрутством. Адже не було помітно, щоб “Місто банк” “пилесосил” вклади населення, або виводив залучені кошти через кредити пов’язаним структурам. Не списував сотні мільйонів із кореспондентських рахунків у західних банках і не переганяв у офшори отримане рефінансування. Факторами, які “поклали” банк, могло стати фізичне захоплення одного з активів – соєвої фабрики “Каховка Протеїн-Агро” у Новій Каховці вартістю близько 300 млн грн, також позиція НБУ, який вирішив не враховувати актив у капіталі банку, незважаючи на незакінчені судові розгляду та на кримінальні справи, відкриті за фактом захоплення банківського активу.

По-друге, історію ліквідації “Місто банку” варто згадати тому, що два відставні чиновники, які можуть похвалитися головними закулісними героями захоплення ново-кахівської фабрики, минулого тижня знову опинилися у фокусі суспільної уваги. Йдеться про екс-генпрокурора Юрія Луценка та екс-главу ВП Андрія Богдана, які синхронно виступили з несподівано різкими заявами, звинувативши президента відповідно у недостатньому патріотизмі та недостатній чесності. У зв’язку з чим доречно згадати політичні та етичні стандарти самих обвинувачів в історії “Місто банку”.

Почати слід з того, що Андрій Богдан протягом кількох років був адвокатом та партнером братів Сегаль, яких ЗМІ називали фінансистами відомого Севи Могилевича. А співробітники керованої Луценком Генпрокуратури, як писали ЗМІ, спочатку взяли участь у фізичному захопленні соєвої фабрики, а потім фабрику “передали на зберігання” компанії-банкруту “Каховка Пром-Агро”. І саме за Юрія Луценка брати Сегаль були зняті з міжнародного розшуку Інтерполу, де вони перебували за звинуваченням у розкраданні коштів рефінансування НБУ з банку “Надра”.

Сполучною ланкою між Сегалями та Луценком міг бути радник останнього Андрій Богдан, який, як встановили журналісти “Наших грошей”, з жовтня 18-го до квітня 19-го приходив до ГПУ не менше 16 разів. Тож синхронність заяв Луценка та Богдана на адресу президента випадкова лише для непосвячених.

Зміна влади у 2014 році та ліквідація банку “Надра” була розцінена Сегалями як можливість взяти під свій контроль новокаховську фабрику, побудовану на виведені з банку гроші. У 2015 році вони розпочали атаку на власників фабрики, спочатку судову, потім силову за підтримки правоохоронних органів. Сегаль поводилися настільки впевнено та безцеремонно, що Фонд гарантування вкладів заявив про тиск Сегалів на державні органи.

Як мінімум, із 2015 року юридичною атакою братів міг керувати Андрій Богдан. Він представляв у судах інтереси близького до Сегал офшору “Весдікс Інвестментс”.

У свою чергу журналісти “Наших грошей з Денисом Бігусом” зазначають, що в атаці на фабрику взяв участь офшор, безпосередньо пов’язаний з Андрієм Богданом – “Айдельберг ресорсіс ІНК”.

вже у січні 2018 року, як зазначав адвокат Михайло Ілляшев, озброєних людей у ​​балаклавах та спортивних костюмах на підприємство наводив слідчий Генпрокуратури Олександр Буковчаник. У січні 2018 року він своєю ухвалою передав майновий комплекс фабрики “на зберігання” підприємству Сегалей “Каховка Пром-агро”, яке з 2011 року перебувало в стані банкрутства. Після “передачі” відбулося рейдерське захоплення підприємства.

Навряд чи досвідчений юрист як слідчий Генпрокуратури (і племінник екс-заступника Генпрокуратури Євгена Блажівського) міг піти на відверто сумнівні з погляду закону дії та підміняти собою суд, “передаючи” майно вартістю в сотні мільйонів гривень від однієї юрособи іншій без санкції вищого керівництва ГПУ .

На те, що така санкція була, і дії Буковчаника не були самостійними та керувалися з кабінету Юрія Луценка, вказує інформація “Наших грошей” з Денисом Бігусом” про те, що Андрій Богдан з жовтня 2018-го до квітня 2019-го приходив до ГПУ щонайменше 16 разів, вказують на це і слова прес-секретаря Луценка Лариси Сарган, яка прямо визнала, що візити Богдана присвячені “підприємству, яке рейдернули”.

Наразі триває суд засновників “Містобанку” з НБУ про неправомірність рішення про виведення банку з ринку. Банк заперечує відповідні рішення керівництва НБУ.

Щодо відібраного у банку майна – соєвої фабрики у Новій Каховці, то за її захоплення ніхто так не поніс відповідальності. Ні брати Сегали,  ні їхні де-факто партнери – Юрій Луценко та Андрій Богдан, які сьогодні виступають у ролі викривачів несправедливості влади.