Судова реформа остаточна розпочалася. Хоч мафія суддів до останнього блокувала формування Етичної ради, яка почала свою роботу відповідно до прямої норми закону.
До речі, цю норму закону ми якраз і передбачили на випадок спроб зриву реформи. Як у воду дивилися, вказує керівник центру протидії корупції у програмі “Право на гідність” на 24 каналі. Далі в оригіналі.
Хто ввійшов в Етичну раду
До складу Етичної ради ввійшло 6 осіб:
3 українських судді;
3 міжнародних експерти.
Біографіями української частини не псуватиму вам настрою. Проте міжнародною частиною похвалюся.
Там маємо суддю апеляційного суду Великої Британії сера Ентоні Гупера. Він формував український Вищий антикорупційний суд, який чи не щомісяця запроторює за ґрати корумпованих суддів. Наприклад, нещодавно посадив на 5 років суддю.
Торгаш у мантії прогримів на зону прямо із судової зали. Антикорупційний суд “впаяв” йому 5 років тюрми з конфіскацією всього майна.
Повернімося до складу Етичної ради. Крім сера Ентоні з боку міжнародних експертів є ще й 2 людини. В обох колосальний досвід розслідування судової корупції. Мовиться про:
екссуддю Верховного суду штату Массачусетс;
колишню генпрокурорку Естонії.
Запуск Етичної ради – один із найважливіших етапів судової реформи. Саме цей орган очистить потворну Вищу раду правосуддя, яка всіма силами захищає судову мафію.
Тепер єдиною загрозою реформі є Конституційний Суд. Він уже відкрив провадження проти судової реформи.
Неадекватний КСУ загрожує купі інших критичних реформ. Для прикладу, тому ж антикорупційному суду.
Я все більше приділятиму увагу Конституційному Суду і спробам його “поремонтувати”. Наразі ж він, як на мене, залишається однією з головних загроз національній безпеці.
Ще з хороших новин. Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який рятує одну з ключових реформ у сфері прозорості фінансових потоків.
Основною проблемою тоді стали стислі строки подачі, а також можливість це зробити винятково офлайн (тобто наживо) та за наявності десятків паперових документів.
Організаційними провалами одразу скористатися недобросовісні депутати. Вони спробували відновити можливість ховати справжніх бенефіціарів за номінальними власниками компаній.
Це коли фірмою, яка “викачує” з бюджету сотні мільйонів, насправді володіє олігарх чи, скажімо, мер. Проте її формальним номінальним власником є безхатько, який за 100 баксів підписав довіреність правильним людям.
Законопроєкт, який подав президент, передбачає можливість електронної подачі інформації про кінцевих власників. Це значно пришвидшить та зробить зручнішим процес.
Зеленський сказав, що не дозволить знищити необхідний країні інструмент для протидії відмиванню злочинних грошей та забезпечення прозорості.
“Я ініціюю можливість подання необхідної інформації в електронному вигляді. Без черг та додавання непотрібних паперових документів. Натомість можна буде зробити кілька клацань у Дії”, – наголосив президент.
Це хороша законодавча ініціатива, за яку президенту варто подякувати. Проте це не остання хороша новина від нього. Президент наклав вето на потворний законопроєкт щодо партійних фінансів, який ухвалила Верховна Рада.
Україні не можуть побачити це, бо раніше депутати своїм же рішенням припинили звітування нібито через пандемію COVID-19.
Тобто витрачати 1,5 мільярд гривень українців політикам не заважає коронавірус, а звітувати про них заважає. Зручно, правда?
Законопроєкт, за який проголосувала Верховна Рада мала б розв’язати проблему. Проте депутати, уявляєте, не захотіли цього робити. З тексту проєкту “випали” відповідно норми. Своїм вето Зеленський вимагає повернути норми назад.
Є ще ціла низка антикорупційних перемог, як-от, наприклад, чергова серія “посадок” Антикорупційного суду чи кілька ефективних реалізацій детективів НАБУ, резюмує Шабунін
Також сьогодні голова представництва ЄС в Україні Мааті Маасікас пояснив, чому в Україні потрібно покращити систему правосуддя.
“Якщо українська влада під керівництвом президента України розпочне ретельну судову реформу, це буде потрібно перш за все задля самих українців, щоб отримати довіру до їхньої судової системи, і, по-друге, це потрібно для інвестицій в Україну. Це не новина для вас, що сучасні інвестори передусім звертають увагу не на рівень корупції, а на неробочу та ненадійну систему правосуддя”, — зазначив Маасікас.