Важливо: банки запроваджують додатковi комiсiї за користування картками
Не дивуйтеся, якщо пiсля видачi банкоматом паперового чека про баланс коштiв iз рахунку пiзнiше зникне гривня-двi. Банки масово запроваджують платнi послуги для користувачiв банкоматiв. За рiзними даними, розцiнки на такi послуги запровадили вже 70 — 80% фiнустанов.
Так, за змiну ПIН-коду фiзичнiй особi доведеться викласти 1 — 5 гривень. За те, що переглянули баланс рахунку на дисплеї банкомата, банк iз вас може зняти гривню, у паперовiй формi — вiд 1 до 3 гривень. Платити доведеться навiть за некоректнi транзакцiї, як-от за неправильне введення коду, пише газета Експрес.
— Банки по-рiзному запроваджують комiсiю, — розповiдає директор Українського аналiтичного центру Олександр Охрiменко. — Як правило, це комiсiя за зняття коштiв, а також за iнформацiю про наявнiсть грошей на рахунку. Iстотно зросла комiсiя за замiну картки, якщо попередня була втрачена. Ба бiльше, є iнформацiя, що банкiри хочуть запровадити комiсiю залежно вiд частоти користування платiжними картками: чим менше людина користуватиметься карткою в банкоматi, тим бiльше грошей знiматимуть. Таким чином українцiв хочуть привчити до безготiвкових розрахункiв.
— Банки можуть запроваджувати комiсiї за будь-якi операцiї, якi вони здiйснюють, — додає Олексiй Кущ, радник президента Асоцiацiї українських банкiв. — Тобто вони самостiйно встановлюють пакети послуг та їх вартiсть. Усе залежить вiд полiтики тiєї чи iншої фiнустанови.
— Чому банки запроваджують додатковi комiсiї за користування платiжними картками?
О. Кущ: — Ранiше на розрахунково-касове обслуговування вони особливої уваги не звертали. Були iншi види доходiв, банки заробляли переважно на кредитних та валютних операцiях. Тобто банкiвське обслуговування було як бонус, щоби привабити клiєнтiв. Наприклад, банки влаштовували акцiї, встановлюючи безплатно клiєнт-банкiнги, передбачали пiльговий перiод обслуговування. Тепер, в умовах, коли банки нiкого не кредитують, залишаються два основнi заробiтки — на розрахунково-касовому обслуговуваннi та валютних операцiях. Тобто заробляння йде переважно за рахунок клiєнта.
Сьогоднi майже всi банки впроваджують додатковi комiсiї за користування платiжними картками. Уже немає такої особливої уваги до клiєнта, як це було колись. Банки розумiють, що людина прив’язана до банку розрахунковою карткою, особливо якщо вона отримує в ньому зарплату, навiть незважаючи на те, що там досить непривабливi умови. Цим банки й користуються.
Наприклад, якщо великi пiдприємства вiдкривають зарплатнi проекти в тому чи iншому банку й тi встановлюватимуть плату за змiну ПIН-коду та iншi речi, то клiєнт все одне нiкуди не втече. Бо вiн працює на пiдприємствi, що уклало з банком угоду на обслуговування карткового проекту.
О. Охрiменко: — У ЄС дуже великi комiсiї за користування платiжними картками. НБУ на чолi з Гонтаревою давно радив нашим банкам впроваджувати досвiд Європи. Крiм того, тепер банки мають великi збитки за кредитами й тому хочуть за рахунок додаткових комiсiй компенсувати цi втрати. Iнакше вони не виживуть. Досвiд ЄС показує, що там банки бiльше доходу отримують за рахунок комiсiй, анiж вiдсоткiв за кредитами.
— Чи зобов’язаний банк повiдомляти клiєнтiв про змiну умов користування платiжними картками?
О. Кущ: — В iдеалi клiєнт має бути ознайомлений з такими змiнами й пiдписати додаток до договору про обслуговування картки. Без його згоди банк не має права самостiйно встановлювати розцiнки на послуги. Але як є на практицi — це вже iнша справа.
Потрiбно уважно читати договiр на обслуговування кредитної картки, що там написано. Наприклад, може бути сказано, що банк вмiщує iнформацiю про цiну послуг на своєму сайтi.