Анатолій Матіос звинуватив нардепа від "Самопомочі" Єгора Соболєва у підробленні військової облікової справи. Мовляв за два-три роки до війни в облікову справу громадянина Зіміна, він же Соболєв, були внесені зміни шляхом підроблення, передає Корупція.Інфо
Популярне: Дитина захлинулася в утробі: стало відомо про жахливу загибель породіллі в українській лікарні
Що криється за цією гучною заявою? Які факти своєї біографії приховує народний депутат Єгор Соболєв. Про це ми поцікавилися у нього самого.
– Єгоре, чому ти з Зимiна Єгора Анатолiйовича змінив прізвище на Соболєва Єгора Вiкторовича?
– Рiч у тому, що, коли менi було два роки, мiй батько, хiрург Анатолiй Зимiн, з Чорнобиля, трагiчно загинув. А коли менi було шісь рокiв, моя мама вийшла замiж за iншого чоловiка, Вiктора Семеновича Соболєва, який мене й виховував. Тож у шiсть рокiв мати змiнила моє прiзвище. Прiзвище Соболєв я ношу й досi. У Радянському Союзi була традицiя, що коли жiнка одружується з iншим, то дiти беруть прiзвище вiтчима. Моя мати з Вiктором Соболєвим познайомилася в Росiї, у Сибiру. Ми тодi жили в Iркутськiй областi, у мiстi Желєзногорську. Тому документи про змiну прiзвища й зберiгаються у цiй країнi. – А як й коли приїхав з Росії в Україну й як набув українське громадянство?
– Я народився в Росії, на Кубані, у Краснодарі, де досі живуть мої батьки. Вони дуже багато переїжджали, жили і в Україні. В однорічному віці я мешкав у Донецьку. Звідти моя сім'я переїхала до Сибіру будувати БАМ, а потім знову до Донецька. Через деякий час знову переїхала на Сахалін. Тобто за життя мені довелося пожити і в Сибіру, і на Сахаліні. Саме зі Сахаліну у віці 18 років я переїхав до України, у Донецьк, де у мене на той час жила бабуся. Пам'ятаю, приземлився у донецькому аеропорту, сів на тролейбус й поїхав до бабусі, щоб робити кар'єру вже в Україні самостійно, без батьків. Переїхавши в Україну, я отримав посвідку на проживання й одразу почав процедуру набуття громадянства. Ніякого російського паспорта я ніколи не мав. Мав лише спеціальну вкладку на двох сторінках, котру додали в радянський паспорт, що його отримав у віці 16 років.
Українське громадянство набув у 2003 році, але ще рік виходив з російського. Я мав дві підстави отримати громадянство, по-перше, дитиною проживав на Україні до 1991 року, а по-друге, був одружений на громадянці України. У 2004-му я отримав паспорт громадянина України. Вiдтодi я громадянин України й цим пишаюся.
– Чому військовий прокурор закидає тобі фальсифікацію особової справи у військкоматі?
– Коли я отримав громадянство України, я був зареєстрований у батьків тодішньої дружини Анни Цуканової у Дарницькому районі Києва. Там я й отримував свій паспорт. Згодом ми придбали помешкання й перереєструвалися в Шевченківському районі. Тож щоб там прописатися, потрібно було стати на облік у військкоматі Шевченківського району. Мене там розпитували, чи я служив у війську, що вмію? Я відповів, що з 18 років працюю журналістом. Тоді вони записали мене оператором електронно-обчислювальної машини. Це було в 2005 році. Востаннє я мав контакти з військкоматом влітку 2014 року, коли приходив туди здавати документи, щоб записатися добровольцем у батальйон "Дніпро". До чого тут "військовий журналіст", про що говорить Матіос, я так і не зрозумів. Крім того, як я можу щось фальсифікувати у справі, якщо її веде військкомат?
– І як пояснити тоді випад прокурора?
– Влада не знає, що робити з "Самопоміччю". Вона не може знайти нічого такого, щоб підірвати довіру людей до нас. Тому й з'являються такі маразматичні заяви.
– До речі, а хто сьогодні з твоїх рідних живе в Росії, чи підтримуєш ти з ними контакти?
– Батьки і брат. Батьки живуть на Кубані, у місті Анапа Краснодарського краю. Брат, що на 9 років від мене молодший, живе в Москві й з огляду на свою роботу дуже багато їздить по світу. Він працює на інженером у компанії, що займається обслуговування онкологічного медобладнання. З ними ми спілкуємося лише телефоном чи скайпом. Після Євромайдану ні я, ні мої рідні не їздимо одне до одного в гості.
Коріння моєї мами з Кубані. Мій дідусь на прізвище Довгий – з давнього козацького роду, а бабуся родом із Вінниччини – Ганна Сподинюк.