У Російській федерації практика використовувати ув’язнених для ведення війни проти Української держави поширена ще з 2014-го року. Відтак, ще на початку війни, 8 років тому, російські загарбники неодноразово звільняли в’язнів і завозили їх до Луганська й Донецька. Переважно звільнені злочинці приїжджали з Ростова і вдавали з себе місцевих жителів і нападали на людей з проукраїнською позицією.
За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, коли Донбас вже був окупованим, зведені терористичні бандформування почали поповнювати за рахунок в’язнів з окупованих міст. Випускали на волю виключно тих, хто не вчиняв тяжкі злочини, а також висловлював бажання вбивати українців.
Втім, антиукраїнські погляди в в’язницях на Донеччині поділяло не дуже багато в’язнів, тому на війну погодилося не дуже багато злочинців. А от з російських тюрем у 2014-му випустили щонайменше 3 тисячі осіб, якими комплектували “армії” сепаратистів.
ВИПУСКАТИМУТЬ НАВІТЬ ВБИВЦЬ
- У 2014-му загони, в яких перебували ув’язнені, відправляли на найгарячіші позиції, через що майже всі злочинці були знищені. Пізніше Росія “навела лад” у складах 1 та 2 армійських корпусів, впровадила “контрактну” службу, та взяла бандформування під власний контроль.
- І хоча ні про яку законність в ОРДЛО ніколи не йшлося, до загонів бойовиків Донбасу припинили набирати тих, хто вчиняв тяжкі злочини, а про формулювання “змити провину кров’ю” на кілька років забули.
- Ситуація змінилася у лютому 2022-го, коли Росія повномасштабно вдерлася до України. Левова частка зведених загонів терористів втратила свою боєздатність внаслідок марних спроб прориву позицій Об’єднаних сил. Російські загарбницькі війська зазнали величезних втрат, через що у Кремля виникла проблема з критичною нестачею особового складу.
- Внаслідок неможливості швидко залучити достатню кількість навчених воїнів, Москва вирішила закидати Україну гарматним м’ясом. Втім, навіть із цим виникли проблеми – бажаючих брати участь у бойових діях багато не знайшлося.
- До того ж у генштабі Росії не відмовилися від своєї звичної тактики – пускати вперед “другосортні” стрілецькі формування для викриття позицій ЗСУ, після чого обстрілювати українських захисників артилерією.