Росіяни можуть покинути українську територію під тиском обставин, вважає військовий експерт.
Перспектива звільнення всіх окупованих територій України, включаючи «старі» Крим та Донбас, з кожним днем стає дедалі реальнішою. Українська армія, яка має високоточне західне озброєння, діє професійно і нестандартно, тоді як армія країни-терориста Росії досі діє за лекалами Другої світової війни і програє Україні не лише в озброєннях, а й у тактиці та стратегії.
Але військові успіхи української армії мають супроводжуватися активним політичним тиском на Кремль з боку не лише західних країн, а й третіх країн, зокрема Китаю та Індії, які також не зацікавлені у тому, щоб війна в Україні переросла у Третю світову чи ядерну війну. За найсприятливішого розвитку подій російська окупаційна армія може повністю залишити територію України через 2-2,5 місяці. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв’ю Оглядачеві озвучив керівник Служби зовнішньої розвідки України в 2005-2010 роках генерал армії Микола Маломуж.
Насамперед перспектива звільнення територій, включаючи Донецьку, Луганську області та Крим – це, звісно, успішне проведення тактичної, а далі й стратегічної наступальної операції. Вони мають бути забезпечені за рахунок нестандартних дій – проведення не лобових, а флангових наступальних ударів, проведення комплексу заходів щодо знищення живої сили та техніки супротивника, особливо тієї, що була перекинута з правого берега Дніпра.
Зараз ми не можемо говорити про конкретні наступальні дії, але можемо провести дуже успішні удари з флангів – чи це буде Запорізький, Херсонський чи Луганський напрямок. Це дозволить нам розпочати широкомасштабну наступальну операцію та звільняти території півдня країни аж до Криму, а також сходу, починаючи з Лисичанська та Сєвєродонецька. Це, звичайно, і удари з флангів по донецькому угрупованню, яке зараз активно штурмує Бахмут, Авдіївку, Вугледар, Павлівку.
Переломний момент може бути тоді, коли буде сконцентровано наші найкращі сили та засоби та сплановано несподівану операцію з дезорієнтації противника щодо нашого наступу та спрямування головних ударів. І звичайно, комплексні заходи, які задіяють можливості високоточного озброєння, радіолокаційних засобів у поєднанні з діями Сил спеціальних операцій та Збройних Сил.
Нейтралізувавши всі тили, вогневі засоби, штаби противника і одночасно розпочавши масштабні операції у певних регіонах, ми створимо передумови для звільнення територій. Півдня в цілому, Запорізької області, лівобережжя Херсонської області, ударів по флангах та з тилу по донецькому угрупованню, яке вже зараз намагається захопити всю Донецьку область.
На цьому напрямку противник зосередив велике угруповання з кадировців, вагнерівців і мобілізованих, створивши для нас вузол проблем. Ми не можемо просто наступати, ми проводимо активну оборону. Але в цьому є сенс, тому що велика концентрація сил противника на Донецькому, Бахмутському, Луганському напрямках – цілі для наших високоточних озброєнь та ракетних засобів. Ми можемо діставати їх на далеких відстанях, коли вони нас діставати ще не можуть.
Це дозволяє знищувати велику кількість озброєнь, техніки та живої сили ворога. Сьогодні ми говоримо не про 200 знищених за добу окупантів, а про 500, 600, 700 до тисячі на день. Якщо будуть наступальні операції, то очікується велика кількість тих, хто здався в полон і паніку в таборі ворога.
Паніка – це пікова точка для наступних стратегічних операцій. Вона дозволить йти на плечах тих, хто відступає і до Криму, і повністю звільнити Донецьку та Луганську області. За позитивного сценарію це може статися за 2-2,5 місяці.
Звісно, після сьомого «Рамштайну» ми маємо отримати додаткову військову допомогу, щоб така операція була дуже успішною. Тому що основна стратегія – застосування високоточного озброєння та техніки. Це вже війна технологій у поєднанні з майстерністю військових, котрі вміють діяти дуже нестандартно.
Це не лобові атаки укріплень ворога чи, наприклад, форсування Дніпра, а знищення далекобійними засобами, удари не безпосередньо, а з інших точок та позицій. Це те, що зараз входить до практики Збройних сил України.
Без суттєвих наступальних операцій навіть найефективніша політична підтримка не змусить Росію відступати. Зараз дуже важливо, щоб наші партнери поряд із нашими успішними наступальними операціями діяли активно політично, використовуючи інтерес Росії зберегти свій режим. Кремлю доведеться піти на умови Заходу та вийти з Донецька, Луганська, а в перспективі і з Криму.