На фоні останніх подій навколо Бахмуту співгромадяни вкотре можуть бачити “проблему сприйняття” у всій красі.

Психіці й мозку некомфортно від того, що ворог все ще може просуватися вперед. Особливо після наших успіхів на Харківщині й Херсонщині. І не важливо, що наші успіхи осені 2022 більш масштабні, ніж “досягнення” ворога навколо Бахмуту, – пише один з кращих профільних експертів, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, старший аналітик фонду «Повернись живим» Микола Бєлєсков у своєму телеграмі.

За його словами, темпи просування ворога в межах “наступу” навколо Бахмуту значно повільніші, ніж коли йшли бої за Попасну чи Сєвєродонецько-Лисичанську агломерацію.

У ворога не виходить нічого іншого, окрім як повільно витискати українські сили. Чи у ворога бракує сил і, особливо, засобів, щоб певні тактичні успіхи перетворити в оперативні.

Або те, як після витискання сил оборони України із Попасної і Сєвєродонецька – Лисичанська, ворог, власне, застряг біля Бахмуту на наступні пів року.

“Навіть за найгіршого сценарію, якщо нас витиснуть із Бахмуту і околиць, ворога чекає нова ешелонована лінія оборони трохи західніше, яку скоріше за все він так само буде гризти місяцями.
Ні. Це все мозок/психіка ігнорують. Бо воліють більше концентруватися на одному факті й лінуються бачити контекст”, – пише Бєлєсков.

Генерал Бен Ходжес розповів, навіщо росіянам Бахмут. Зокрема, він пояснив, що це місто вже стало особистою справою власника вагнерівців Пригожина.

Також колишній командувач американськими військами в Європі пояснив, чи має це місто ще якесь значення для Росії. Про це він розповів у ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу.

Не знаю достеменно, чому вони саме так сконцентрувалися на Бахмуті, адже він не має значного військового значення. Хоча Бахмут став особистою справою для самого Пригожина,
– заявив генерал США у відставці.

За словами Ходжеса, Євгеній Пригожин прагне:

показати, що його сили – найдієздатніші в російській армії;
хоч це не так, бо ті, кого вони кидають в м’ясорубку – це не є високотреновані та мотивовані бійці під розумним командуванням;
це доводить, що немає єдиного російського командування.
Адже Пригожин не отримує накази від Суровікіна, Герасімова чи самого Шойгу.

“Тому і не дивно, що його війська діють самостійно, не співпрацюючи з іншими силами. Вони не мають, наприклад, прикриття з повітря, що б мала мати професійна військова операція”, – пояснив генерал США.

За його словами, для України це дуже добре, адже росіяни діють незлагоджено і без взаємодії.

Ситуація на Бахмутському напрямку залишається складною.

Збройні Сили України ведуть тяжкі бої за місто Соледар Донецької області та не збираються відступати.

Про це пише видання Al Jazeera у матеріалі під назвою “Такий вигляд має божевілля”.

Тактику, яку Росія та, зокрема, “ПВК Вагнера” застосовують під Бахмутом і в Соледарі, західні журналісти називають м’ясними хвилями: коли ЗСУ знищують одну групу погано озброєних окупантів ― часто з числа колишніх в’язнів, її швидко змінює інша.

Україна і Захід уже давно називають Соледар і Бахмут незначними пунктами для подальшого перебігу бойових дій, адже їх захоплення не дасть Росії значних козирів у війні. Як йдеться в матеріалі, запекле бажання Володимир Путіна будь-що захопити ці міста, продиктоване політичними цілями. Наприклад, так російська влада може продемонструвати своєму населенню хоч якусь перемогу.

Також боротьба за ці міста стала особистою справою амбітного російського бізнесмена Євгена Пригожина, керівника “вагнерівців”. І поки росіяни не шкодують ресурсу на захоплення цих міст, українці успішно виконують стратегічно важливішу місію з виснаження окупаційних військ.