Хтось вважає її зверхньою, хтось каже, що вона робить усе правильно, є, навіть, ті, хто впевнений, що вона неадекватна. За декілька останніх років, впродовж яких Ірина Фаріон щораз частіше опиняється у епіцентрі конфліктних сюжетів ЗМІ, вона набула слави радикального прибічника національної ідеї, який не цурається нагородити опонента лайкою. Хто ж вона?

 

Біографічна довідка

Народилася 29 квітня 1964 у Львові.

З вересня 1978 року — член ВЛКСМ. Протягом чотирьох років була членом комсомольського бюро групи.

У 1980-і роки очолювала гурток загального мовознавства та марксистсько-ленінської естетики. Будучи членом факультетського «Клубу інтернаціональної дружби», неодноразово проводила бесіди з іноземними громадянами з метою кращого вивчення ними російської мови.

1987 року закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка.

З березня 1987 року — кандидат у члени КПРС. Від квітня 1988 — член КПРС.

1996 року захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. Нині працює на посаді доцента кафедри української мови інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка».

Від 2005 є членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

Квітень 2006 — кандидат у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку. На час виборів: доцент кафедри української мови Національного університету «Львівська Політехніка», член ВО «Свобода». Вересень 2007 — кандидат у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку.

На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради. Також Ірина Фаріон є членом Політради ВО «Свобода». На Виборах до Львівської обласної ради 2010 перемогла у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини — 33%.

З грудня 2012 року – народний депутат України VII скликання, до парламенту пройшла висуванцем ВО Свобода по одномандатному виборчому округу №116 у Львівській області. Глава підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.

 

Під час подій Євромайдану

Напередодні нового 2014 року під час виступу на мітингу у Дрогобичі сказала наступне:

"Керував тим Майданом чоловік на прізвище Доротич. Саме у його руках перебував звук, а мікрофон в руках однієї співачки. Ви її добре знаєте. Не називатиму її імені і прізвища, не заслуговує вона на це з моїх уст. На тому Майдані почалися співи і танці і недопуск політиків до слова. Політики два дні спостерігали за цією технологією влади і за так званим безкоштовним звуком тільки через те, що Майдан мав бути неполітичним. У середу політики вирішили опустити знамена політичних партій і прийти до неполітичного Майдану. У них від цього був шок — технологія влади перестала працювати. У них здали нерви і вночі розігнав так званий неполітичний Майдан".

 

 

2 січня 2014 зазначила, що більш ліберально орієнтовані прихильники євромайдану «слабодухи» не спинять «планів бандеризації України.»
3 травня 2014 року, після протистояння в Одесі (2014), під час якого загинуло близько 40 осіб, Фаріон написала на своїй сторінці у Facebook: "Браво, Одеса. Перлина українського Духу. Батьківщина великих націоналістів Івана та Юрія Лип. Нехай горять чорти у пеклі. Найкращі повстанці це футбольні фани. Браво."

 

Націоналістичний імідж

У лютому 2010 року Ірина Фаріон потрапила в заголовки ЗМІ, після того як було опубліковано відео, в якому вона виступає в дитячому саду, закликаючи дітей не використовувати російські зменшувально-пестливі імена (наприклад, не Міша, а тільки Михайлик, чи не Наташа, а Наталочка ). «Якщо станеш Альоною, то потрібно пакувати валізи і виїжджати до Московії», – заявила Фаріон дошкільниці, яка назвалася Оленкою. Потім Фаріон сказала, що не хотіла образити дітей: "Неправильно, коли хтось намагається пристосувати наші імена до російської фонетичної системи». Дії Фаріон викликали обурення у деяких батьків, психологів, ЗМІ та політиків України. Батьки дітей які вирішили що їхніх дітей образили, подали на Ірину Фаріон до суду. У червні 2010 року Фаріон закликала посадити в тюрми «всіх дегенератів, які не розмовляють українською мовою».

 

Членство у КПРС

Тим не менше, патріотизм та заявлені націоналістичні погляди не завадили Ірині Дмитрівній стати кандидатом на вступ до лав КПРС у 1987 р. та членом Компартії у 1988 р.

Судячи з документів, в квітні 1988 року за власною заявою Ірина Фаріон вступила в КПРС. Сталося це під час її роботи в Львівському Державному університеті ім. І.Франка. 

Вахтанг Кіпіані:

"Вступити в 1988 році у КПРС на Галичині – це вищий прояв моральної сліпоти і колабораціонізму. Уже півроку виходив "Український вісник" Чорновола, вже Іван Гель створив комітет для виходу УГКЦ з підпілля, вже Ірина Калинець видавала "Євшан-зілля" , а Михайло Осадчий – "Кафедру", вже молодь піднімала синьо-жовті прапори і відновлювала знищені комуністами стрілецькі могили. Сумно від цієї історичної правди "  


Як стверджує колишній викладач Львівського університету Геннадій Атаманчук, який читав курс лекцій на філологічному факультеті, Ірина Фаріон була членом КПРС ще до вступу до університету. У вузі була членом партбюро факультету (єдина студентка на факультеті, яка була членом КПРС) і вийшла з партії лише після провалу серпневого путчу ГКЧП. 


У жовтні 2013 були оприлюднені документи з архіву ЛДУ, що підтверджують, що лаборантка І.Фаріон в квітні 1987 року стала кандидатом в члени КПРС і отримала парткартку № 08932425, а через рік, 15 квітня 1988 р. була прийнята в члени.

 

Діяльність у Верховній Раді

Ознайомитись з законотворчою діяльністю Ірини Фаріон можна тут, а з переліком посад, які обіймав політик за час депутатства – тут.

Цікаво зауважити, що до подій Євромайдану, поки увага громадськості загалом не надто пильно спостерігала за діяльністю ВР та поіменними голосуваннями, фракції "Удар" і "Свобода" голосували спільно із Партією регіонів. Про це свідчать результати дослідження громадської мережі "Опора". ПР та "Удар" знайшли порозуміння під час голосування за 64% законопроектів та постанов, ПР та "Свобода" – 61%. 

Уже ж від початку Революції гідності і до теперішнього часу, коли увага українців загострилася на діяльності депутатів ВР – ВО "Свобода" знову проявляє радикальну принциповість та голосує всупереч ПР та її колишнім членам. Проте, чи довго це буде тривати?

То хто ж така Ірина Фаріон? Радикально налаштований патріот і націоналіст чи гнучкий політик, який коригує свої погляди відповідно до тенденцій епохи?

Висновки залишаємо вам.

 

Автор: Ape