Перше рішення про ядерне роззброєння було прийняте першим президентом України, Леонідом Кравчуком, і визначалося «турботою про майбутнє України» та метою «стабілізації ситуації». Це оголосив Кравчук 12 січня 1994 року під час зустрічі з тодішнім президентом США Біллом Клінтоном в аеропорту «Бориспіль». Зауважте, що ця заява має відображення в розсекречених документах, які оприлюднила американська громадська дослідницька організація National Security Archive 25 січня 2024 року.
Кравчук висловив скарги на українських націоналістів, які, на його думку, протистояли процесу ядерного роззброєння України. Він наголосив, що хоча таких осіб небагато, їм не слід надавати можливість поширюватися, оскільки вони готові до необдуманих дій та можуть використовувати ситуацію в свою користь.
“У нас є націоналісти, які протистоять президенту з питань ядерної зброї. Їх небагато, але їм не можна давати можливості розширюватися. Вони готові на необдумані дії. Вони спекулюють на ситуації та погіршують її”, — наголосив він.
Два дні після цього розмови, 14 січня 1994 року, лідери України, США та Росії підписали спільну заяву про наміри вивезти всю ядерну зброю з України. Угода про вивезення була укладена 5 грудня 1994 року, 11 місяців пізніше, і отримала назву Будапештський меморандум. Згідно з цим документом, Україна мала ліквідувати всю ядерну зброю на своїй території. У той же час США, Росія та Велика Британія зобов’язалися поважати незалежність, суверенітет і кордони України, а також гарантували, що їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України. Вони також зазначили готовність проводити консультації у випадку виникнення ситуації, що може порушити ці зобов’язання.
У сюжеті про ліквідацію останньої з 60 літаків Ту-22М3 зазначалося, що деякі з них не були знищені, а передані Росії разом з ракетами Х-22.
