Український уряд скромно оцінив збитки від анексії Криму у трильйон гривень. Одна з головних втрат – державні активи на території півострова.
Окупаційна влада оголосила про їхню повну націоналізацію. Суперечки за ласі шматки кримського майна точаться серйозні. Останній такий конфлікт спалахнув навколо знаменитої «Масандри». На півострові – новий переділ власності.
Захоплювати українське майно на півострові росіяни почали ще до проведення псевдо-референдуму про входження Криму до РФ. Блокуючи українські військові частини та кораблі, паралельно окупанти активно забирали найкращі українські держпідприємства.
Російські ЗМІ називали цю експропріацію ініціативою місцевої влади та загонів «самооборони» Сергія Аксьонова. Тільки от, приміром, сумнозвісні «вежі Бойка» на морському шельфі та її власник – компанія «Чорноморнафтогаз» – чомусь миттю опинилися в руках «армії Газпрому». Депутатів для легалізації дій окупантів зганяли до сесійної зали не лише аксьонівці, а й російські «специ» на чолі з Ігорем Стрєлковим.
17 березня, вже наступного дня після так званого референдуму, Верховна Рада Криму ухвалила рішення про «націоналізацію» українських підприємств. Українська влада назвала це крадіжкою.
«Якщо РФ визнає ці дії кримської влади, то Україна залишає за собою право на вжиття адекватних заходів щодо компенсації цих збитків за рахунок майна РФ, яке знаходиться як на території України, так і в інших державах», – заявив Павло Петренко, міністр юстиції України.
Україна звернулася до Європейського суду з прав людини ще 25 березня минулого року, однак і досі чекає на рішення про прийняття справи проти Росії до розгляду. Урядовці оцінили збитки від анексії Криму у 1 трильйон вісімдесят мільярдів гривень, зарахувавши вартість втрачених активів, однак сьогодні вже очевидно, що сума – неадекватна.
«Действительно, сумма ущерба – это 1 триллион. Только не гривен, а долларов. Более того, эта сумма не статична, она все время увеличивается», – каже економічний експерт Андрій Клименко.
На публіку заявляючи про нечутливість до санкцій, запроваджених ЄС та США після анексії Криму, на практиці російські держмонополії та відомства проявляють обережність. Вони одне за одним відмовляються зараховувати на свій баланс захоплені активи. Так відібране в України майно стає власністю Республіки Крим. А призначених окупаційною владою менеджерів дедалі частіше ловлять на банальних крадіжках.
Ось, наприклад, що оголосив недавно самопроголошений прем’єр Криму Аксьонова: «Правление всего «Черноморнефтегаза» отстранено от выполнения своих обязанностей до окончания расследования, поскольку объёмы хищений, я не сомневаюсь, просто колоссальные на «Черноморнефтегазе».
Більшість державних дач і резиденцій, де колись відпочивали українські можновладці і проводились міжнародні форуми та саміти, кримський парламент передав Федеральній службі охорони Росії. Найцінніші з них забрала Кремлівська ДУСя – управління справами президента Путіна. Це резиденції Юсупівський палац, де під час Ялтинської конференції мешкав Сталін, та «Зоря», де від ГКЧП ховався президент Горбачов. Путін також отримав перлину кримського виноробства – об’єднання «Масандра».
Відразу після окупації цілі бригади московських чиновників та полковників ФСБ інспектували українські державні дачі та резиденції. І залишились невдоволені їхнім рівнем комфортності та блиску – російські державні бонзи звикли до більших розкошів. Тому масового паломництва російських топ-чиновників і депутатів цього літа у Кримнаш не було – засмагали закордоном.
Проте, за інформацією наших джерел, перші особи країни-агресора бувають на загарбаних кримських віп-дачах набагато частіше, ніж про це повідомляють. Зокрема, Путін неодноразово відвідував Крим інкогніто, дістаючись резиденції «Зоря» катером із Сочі. Ходять чутки, що там він проводив наради із лідерами ДНР та ЛНР.
А от легендарній «Масандрі» пощастило менше. Попри те, що об єднання десяти підприємств з багатою історією, унікальною колекцією вин, світовим брендом і десятками тисяч гектарів виноградників поклали до ніг російського президента ще у березні минулого року, його управління справами досі не квапиться брати ці активи на свій баланс. Причина проста – «Масандра» потрапила до санкційних списків ЄС.
«Санкции могли бы быть гораздо более эффективными и распростанёнными за рубеж, если бы Украина начала уголовное преследование по каждому факту национализации активов, использования того же газа, заходы судов, посадки самолётов на оккупированные территории», – каже економічний експерт Андрій Клименко.
Тим часом формально нічийним добром вирішили скористатись очільники Криму та московські призначенці. Неймовірно, але 10 лютого на головний завод «Масандри» зайшли нечемні чоловічки в бронежилетах – «ополченці» Аксьонова.
Перед приходом непроханих гостей незмінний керівник «Масандри» Микола Бойко потрапив до кардіології. Це стало наслідком його «дружньої розмови» з кримськими керманичами. Його наступник Юрій Космачевський устиг попрацювати виконувачем обов’язків генерального директора лише один день – керівник управління справами президента Росії у Криму Подолько зняв його з посади, а слідчий комітет відкрив проти нього кримінальну справу. Роботу «Масандри» паралізовано, кредитів російська ДУСя не дає, росте заборгованість і ризик банкрутства підприємств.
Юрій Космачевський каже: «Долги по хозяйствам приближаются к 50 млн рублей. Это долги за спирт и по зарплате – за декабрьские и январские. Ситуация в хозяйствах напряженнейшая, люди ожидали лучшего, а получилось худшее, и людям это не нравится».
За останнє десятиріччя на місці кримських виноградників виросло не одне царське село. Наприклад, на землях «Магарача» збудували собі маєток – так званий Чайний будиночок – структури, пов’язані з Сім’єю Віктора Януковича. «Масандру» ж захищав спеціальний закон, обійти який напередодні анексії в інтересах віце-прем’єра Арбузова спробували люди екс-міністра агрополітики Миколи Присяжнюка. Вони хотіли відкусити в об’єднання до сотні гектарів землі. Тепер історія повторюється.
«Мы понимаем, что страна поменялась, а люди нет. Их по-прежнему интересует все тоже самое, интересует только земля. В лучшем случае их интересует наш фирменный знак, который в декабре прошлого года по предложению того же Подолько мы должны были продать одной московской организации.», – скаржиться Космачевський.
Як стверджують члени правління об’єднання, серед претендентів на масандрівські землі – російський олігарх Вагіт Алікперов та «Сбербанк России». Власник «Лукойлу» має в Криму дачу, довкола якої орендував виноградники і навіть зареєстрував власну марку вина «Ай-Даніль». «Сбербанк» ще за Януковича приватизував санаторний комплекс «Мрія» і, користуючись наданими урядом України пільгами, почав зводити на його місці елітний готель. Саме тут у травні минулого року Путін проводив зібрання депутатів, яке багатьом запам’яталося пропозицією Жириновського наректи президента імператором.
Тож шанси у «Масандри» зберегти свої землі та вина наразі сумнівні. Це ж не військова база. Ними російський президент у Криму опікується більше. І не тільки в Криму.
/Кримський Центр журналістських розслідувань для проекту «Слідство.Інфо»
