Оборонзамовлення: війна і бюрократія

Починаючи з 2008 року, видатки бюджету на оборонне відомство не сягали навіть 1% від валового внутрішнього продукту. Тому не дивно, що у 2013 році Україна за витратами на оборону серед країн Європи випереджала лише Молдову, яка фінансувала своє Міністерство оборони у розмірі 0,53% від ВВП. До прикладу, Польща тоді на оборону витратила 1,85% свого ВВП, Болгарія – 1,33%, Німеччина – 1,29%, Франція – 2, 06%, Росія – 2,05%, Великобританія – 3,04%, США – 3,62%.

Діаграма

Дані управління бюджетного планування департаменту фінансів Міноборони

Хронічне недофінансування армії повною мірою проявилося під час агресії Росії. Наші військові пішли проти ворога з морально застарілою зброєю. Українські снайпери на початку АТО стріляли з гвинтівок "Мосіна" 1943 року випуску у той час, як противник мав "Barett" і "Falcon" з дальністю стрільби до 1,8 км. Хоча сучасну висококласну стрілецьку зброю виготовляє КНВО "Форт", Міноборони практично нічого не замовляло в підприємства. А найсучасніші штурмові гвинтівки "Форт" військові підрозділи почали отримувати лише в жовтні 2014 року.

Збільшити видатки на оборону можновладців змусила російська агресія. У березні при внесенні змін до держбюджету на потреби міністерства спрямували 27, 3 млрд грн. (1,7 % від ВВП). З цієї суми 1, 7 млрд пішли на закупівлю військової техніки. Це стало передумовою для великих контрактів і нових перспектив у вітчизняному ОПК. На користь цьому зіграло і формування оборонзамовлення одразу на три роки наперед, про що заявляв міністр Степан Полторак.

Експерти давно наголошували: оборонним підприємствам для планування робочого процесу важливо знати, що позиція держави стосовно реалізації контракту буде незмінною впродовж певного часу.

"Довгострокові контракти позитивні тим, що дозволяють забезпечити плановість виробництва, підвищити якість продукції і одночасно знизити її вартість. Коли ти замовляєш 1 танк – він золотий, а коли замовляєш 30 – це буде набагато дешевше", – говорить президент Асоціації "Українські оборонні технології" Володимир Грек.

Однак нашим військовим ще довго доведеться чекати на нову техніку. І основна причина цього – бюрократична тяганина між різними міністерствами.

До прикладу, хоча торік бюджет коригували наприкінці березня, оборонзамовлення "спустили" підприємствам лише через п`ять місяців – наприкінці серпня. При цьому готову техніку вони мали поставити до кінця року.

Як зізнався директор "Укроборонпрому" Роман Романов, щоб вписатися в терміни, робота на підприємствах ВПК йшла у 2-3 зміни. Як відомо, цикл виготовлення важкої техніки займає близько півроку. Виконати держзамовлення цього разу вдалося, бо в зону АТО відправили вже готові танки та БТРи, які просто зняли з міжнародних контрактів.

Власне, затягування з формуванням закупівель військової техніки завжди було каменем спотикання між підприємствами ОПК і міністерством. Але під час війни на сході країни, коли бійців продовжують забезпечувати раціями, тепловізорами і навіть гвинтівками волонтери, оперативне замовлення зброї необхідне як ніколи.

За процедурою, різні види озброєння повинні бути випробувані фахівцями та затверджені у профільних департаментах Міноборони до кінця року. Після ухвалення держбюджету показники оборонзамовлення мають пройти етап формування в Міністерстві економіки, після чого в Кабміні візують відповідний проект постанови.

Як розповіли Укрінформу в різних оборонних підприємствах, цей процес завжди затягується. Причому бували роки, коли контракти на виготовлення зброї з ними ухвалювали у березні і навіть квітні.

Цьогоріч  угоди з підприємствами підпишуть не раніше лютого, повідомив заступник начальника Управління бюджетного планування департаменту фінансів Міноборони Ростислав Вітвіцький:

"Те, що директори заводів нічого не знають… вони дали трохи викривлену інформацію. Департамент розвитку озброєння вже кожному повідомляє, з ким ми готові співпрацювати, щоб вони включилися в реєстр виробників і готували проекти державних контрактів, кошторисну документацію. Кошти із запізненням надходли підприємствам у минулих роках, побачимо, як буде у цьому році. Все залежить від податкових надходжень у держбюджет, а їх збирають найбільше в кінці року. Уряд , Держказначейство не може дати більше, ніж є. Зараз Мінфін обраховує як буде отримуати доходи по місяцях, а потім повідомить головних розпорядників по видатках".

Тож укладення контрактів іще не означає отримання грошей на їх виконання. Розпис видатків держбюджету по місяцях формується таким чином, що основна сума надходить підприємствам лише у четвертому кварталі року. Міноборони спочатку фінансує захищені видатки – зарплати, харчування, комунальні платежі, а потім все інше. Витрати розбиваються по місяцях і зазвичай підприємствам ОПК у першому кварталі передбачається – 0% коштів , у другому – 5% від потрібної суми, у третьому кварталі – 20%, а решта грошей – 70% – припадає на четвертий квартал. З них 50% – на грудень.

"Наприклад, надходить замовлення на танки. Неможливо почати їх виробництво без фінансування. Підприємство не має обігових коштів, щоб самостійно закупляти комплектуючі. Тож воно змушене чекати гроші до кінця року. Таким чином державне замовлення на черговий рік не виконується", – розповідає В.Грек.

Щоб виконати держзамовлення, "Укроборонпром" вкладає у виробництво власні обігові кошти. Типова ситуація з фінансуванням підприємств ОПК, навіть незважаючи на війну, повторилася і минулого року. Це підтвердив у грудні заступник директора концерну Сергій Пінькас: "В силу специфіки вітчизняного бюджетного законодавства ми змушені вкладати у виробництво власні оборотні кошти наших підприємств, щоб вони могли виготовляти необхідну продукцію. І сьогодні чимала кількість вироблених за такий рахунок одиниць озброєнь і військової техніки поставлені нашим військовим, і вони вже воюють… Але оплати від Міноборони, МВС та інших відомств за ці поставки ще немає. Однак ми сподіваємося на погашення цих заборгованостей" – зазначив він в інтерв'ю одному з видань.

Як повідомлялося, у 2015 році на оборонне відомство виділили безпрецедентно велику суму – 44,7 млрд грн, з яких 5,2 млрд підуть на закупівлю військової техніки. Але головне питання залишається відкритим: коли українські військові отримують нову техніку?

Джерело: Укрінформ