Санаторій «Славутич». Відпочинком дітей тут опікується співмешканка екс-президента Віктора Януковича Любов Полєжай.

І сплачує державі лише 2 тисячі гривень оренди на місяць.

 

Більше року знадобилося Генеральній прокуратурі України, щоб помітити в Київської області «актив» вірної соратниці Януковича, що досі «проростає» на державній власності. ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» належить благодійному фонду «Дорога Майбутнього» Любові Полєжай. Лише наприкінці березня прокурори заявили – 2 200 квадратних метрів приміщень санаторію, які дісталися в оренду структурі Полєжай, і державну землю дитячого закладу треба повертати. Та близька подруга екс-президента-втікача показала, що вміє боляче кусатися.

 

Наприкінці жовтня 2014-го зі «Славутичем» судився Державний інститут «Промтехнологія» – власник майна дитячого санаторію. Чиновники вимагали від людей Любові Полєжай орендну плату за 3 місяці. Загалом – близько 7 тисяч гривень.

«Мы подали в суд за несплату аренды. Но, чтоб вы понимали, там арендная ставка считалась две с копейками тысячи. В суд подали мы в декабре – еще революция не закончилась», – розповідає директор Державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» (ДП «УКРНТІ «Промтехнологія») Андрій Миронов.

«Славутич» погодився сплатити свій мізерний борг і…подав зустрічний позов – про стягнення з інституту майже 18 мільйонів гривень за свої ремонтні роботи в санаторії. Суд задовольнив обидва позови.

 

«Там робилася експертиза в суді. На вартість поліпшень. Наскільки я знаю, те що я бачив – там коли брали цей пансіонат в оренду – там були старі будинки. І там наскільки я розумію – більшу суму вказували», – каже колишній представник «Славутича» в суді Володимир Шабельник.

Після цього прокуратура Київської області заворушилася і подала апеляцію. До контратаки підключилася й ГПУ, наголошуючи на незаконності користування майном людьми Полєжай.

Схема, за якою фонд Полєжай «Дорога майбутнього» прибрав до рук дитячий санаторій, складна. Після тривалих поневірянь та численних судових рішень уже при Януковичі Мінпромполітики передає майно санаторію акціонерному товариству «Артем», яке віддає його в оренду Закритому акціонерному товариству «Славутич». ЗАТ «Славутич» переформатовується у ТОВ, основним засновником якого стає фонд Любові Полєжай «Дорога майбутнього». Санаторій активно ремонтують і добудовують, урочисто відкривають і починають отримувати немаленькі державні замовлення на відпочинок дітей. 

На наше прохання прокоментувати ситуацію «Артем» відповів дуже лаконічною відмовою.

Згодом майно дитячого табору «йде» з «Артему» до іншої Мінпромівської структури – державного інституту «Промтехнологія». Договір оренди, підписаний ще з «Артемом», у «Славутича» закінчується.

«Меня просили перезаключить договор. Я говорю – не вопрос, конечно. Просил «Славутич». Я сказал – я согласен. Но так как мы уже не акционерное общество, а госпредприятие – разрешение Фонда госимущества, разрешение профильного министерства. Разрешения нет – договор не перезаключен», – каже Миронов.

 

Ймовірно, зрозумівши, що далі «тримати» санаторій можливостей немає, люди Любові Полєжай і «народили» судовий позов про стягнення 18 мільйонів гривень за ремонт орендованого державного майна.

І державі буде важко щось протиставити аргументам «Славутича». Структура Полєжай побудувала тут більше 6 тисяч квадратних метрів нерухомості, і вони є її власністю. Тобто, на 7 гектарах державної землі звели нові, вже приватні корпуси і будинки. Інформації про передачу землі санаторію в оренду чи в користування ми не знайшли. Імовірно, отримавши в оренду державне майно, фірма Полєжай автоматично отримала й землю, що значиться за санаторієм. У правоохоронців – своєрідне бачення виходу з ситуації, кажуть у «Промтехнології».

«Ну я понимаю, что прокуратура это уголовные дела и им нужны чтобы были схемы-схемы-схемы. Но в хозяйственной части они просят, чтобы я сказал или как то… Настойчиво просят сказать, что это я все построил в 14-м году. Но я как бы понимаю, что там есть акты вводов в экплуатацию за 10-12 год, есть 200-300 строителей, которые все там строили», – дивується Миронов.

Насправді причина абсурдної ситуації – безкарність екс-президента та людей з його кола. Давайте запитаємо: а звідки взагалі у Благодійного фонду співмешканки Януковича гроші на масштабне й недешеве будівництво під Києвом? Це не таємниця. Ще рік тому ми дізналися про це з документів, знайдених у Межигір’ї.

 

Свої пожертви «Дорозі майбутнього» вносили фірма «Танталіт» – основний власник «Межигір’я», особисто її директор Павло Литовченко і…представники російського бізнесу в Україні – «Лукойл», «МТС-Україна», «ВТБ». Суми, що надходили на рахунки благодійного фонду, вражають.

Цікаво, що ці кошти не осідали на якомусь одному рахунку, а постійно циркулювали – поверталися назад в «Танталіт», відправлялися як благодійна допомога «своїм» приватним фірмам, клалися на депозити і «вливалися» в якості статутного внеску в «Славутич».

«Там на него ухали деньги. При чем он как бізнес…Ну пытались мы найти кого-то на аренду – ну, обить те деньги, которые туда ухали…Это действительно был какой то пиарный проект. Тоесть как бізнес…эти деньги не окупятся никогда», – каже Миронов.

Отримати коментарі від самої Полєжай ми навіть не сподівалися – жінка зникла з країни слідом за Віктором Януковичем. Центральний офіс її фонду на Подолі закритий і порожній. «Слідство.Інфо» спробувало поговорити з керівництвом самого санаторію.

– Доброго дня! А я можу поговорити з пані Асієвою чи з пані Клименко?

– А ви кто?

– Мене звати Максим Опанасенко, я журналіст «Громадського телебачення».

– Извините Максим, пока нет. Я передам. Оставьте свой телефон – куда перезвонить.

Не дочекавшись телефонного дзвінка, їдемо в санаторій. Там нас зустрічають зачинені ворота, порожня територія і двоє охоронців.

– Я не компетентен, все вопросы задавайте директору. Я не можу комментировать данную ситуацию. Все в отпуске. Все.

Пробуємо знову видзвонити санаторій.

– Доброго дня. Це «Славутич»?

– Да

– Скажіть, будь ласка, а ви працюєте взагалі?

– Працюємо.

– Ми знаходимося під табором, тут стоїть охорона і каже, що нікого немає. А ви кажете, що ви працюєте.

– Не знаю.

– А можете вийти до нас, будь ласка, це «Громадське телебачення».

– У нас зараз обід.

– А до котрої обід?

– До часу.

– А о першій ви вийдете?

– Ну, якщо вам охорона сказала, що ніхто не працює – значить ніхто не працює.

 

Ми отримали підтвердження, що дитячий санаторій справді фактично зупинився. І це може мати сумні наслідки.

«На содержание денег не выделяется. Я понимаю, что еще 2 недели не будет никого заселятся, не будет денег – работяги начнут срывать окна, двери, будут считать, что это их зарплата. Начнут раздирать», – каже Миронов.

Який вихід із ситуації? Мінекономіки, прокуратура Київської області і Генпрокуратура на наші проханням про коментар скромно відмОвчалися. Нинішній розпорядник майна санаторію вважає, що його має взяти в оренду Мінсоцполітики – навіть за символічну плату в 1 гривню. Та це не вирішить питання структур коханки Януковича, які мало того, що прибрали до рук цю територію, а ще й викачують за це з держави мільйони гривень.

/Максим Опанасенко, Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» для проекту «Слідство.Інфо»