Вступив в силу новий закон, яким українців зобов'яжуть утеплювати будинки, а в іншому випадку будуть карати штрафами.
Закон «Про енергетичну ефективність будівель» передбачає проведення масового аудиту квартир і будинків на предмет їх енергоефективності, за результатами яких будуть видавати відповідні сертифікати.
Передбачається, що вже з 1 січня 2019 роки для певних років аудит буде обов'язковий, а за відмову або відсутність сертифіката передбачені штрафи.
Провести енергоаудит зобов'яжуть об'єкти будівництва, будинки із загальною опалювальною площею від 250 кв. м., в яких знаходяться органи влади і багатоквартирні житлові будинки, які беруть участь в держпрограмах фінансування енергоефективності.
Згідно з прийнятим законом, всі держбудівлі країни площею понад 250 кв. м, крім пам'ятників культури, церков і промислових об'єктів, повинні пройти енергоаудит та за його результатами отримати сертифікат відповідного класу – від самого економного A до самого марнотратного G. За показниками в документі будуть планувати не тільки майбутні витрати на опалення.
"Сертифікат також містить в собі рекомендації, що потрібно зробити, щоб підвищити клас енергоефективності, простими словами – як зменшити суму чека по" комуналці ", – говорить експерт з Офісу реформ при Мінрегіоні Валентина Гуч.
Цей сертифікат можуть також вимагати при укладенні договору купівлі-продажу або оренди будівлі.
Залежно від рівня енергоефективності будівлі, йому присвоять відповідну букву: від А (найвищий) до G (наймарнотратніший). За липові сертифікати або їх відсутність (де це обов'язково) передбачений штраф від 3400 до 5100 грн.
Першими енергетичні обов'язкові положення повинні будуть освоїти ОСББ, які захочуть отримати державне співфінансування, а також бюджетна сфера.
Заплатити аудитору за оцінку повинні будуть самі власники будівлі, виклавши близько 10 тис. грн з 100-квартирного будинку. Сертифікат буде дійсним 10 років, а покарають за його відсутність штрафом в 3400-5100 грн.
На думку влади, закон дозволить солідно економити енергію. У свою чергу зменшення енергоспоживання в бюджетній сфері заощадить і гроші платників податків.
"Завдяки процедурі сертифікації власники будівель отримають повну інформацію про обсяги споживання енергоресурсів, можливе зменшення і рекомендації щодо підвищення енергоефективності. У підсумку це дозволить економити близько 10% енергії щорічно", – заявляв раніше заступник міністра регіонрозвитку Лев Парцхаладзе.
Ріелтори, в свою чергу, говорять, що у покупців поки немає великого попиту на енергоефективне житло:
"Багато хто не звертає на цей момент уваги, коли купують нерухомість. Народ більше стурбований ціною питання і страхом, що його обдурять", – розповів нам ріелтор Роман Вараніца, однак додав, що для серйозних інвесторів цей фактор все ж має значення.
У той же час на сайтах оголошень про продаж квартир все частіше в описі житла досить багато приділяється уваги аспектам теплозбереження. Детально описуються матеріали, з яких зведено стіни будинку, дата останнього ремонту будівлі, і навіть вказуються середні чеки за опалення в зимовий сезон.
"Люди розуміють, що вже пора опалювати житло, а не вулицю", – говорить столичний брокер Ганна Чайка.
Однак в законі багато недоліків. Наприклад, аудиторів може катастрофічно не вистачати. Перевірки повинні будуть виконувати енергоаудитори і фахівці з обстеження інженерних систем, проте їх кількість в країні поки не відома: фахівці стверджують, що на всіх охочих їх все одно не вистачить.
«Енергоаудит на практиці відбувається так: фахівець виїжджає на об'єкт, бере необхідну інформацію, отримує на підприємстві технічні дані будинку, після цього проводить розрахунки в програмі. Але енергоаудиторів на всіх не вистачить. Тільки бюджетних будівель в Україні близько 8 тис., А житлових – 250 тис. Тому роботи, як видно, на роки», – говорить голова комітету ЖКГ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської ради при КМДА Олег Попенко.