Силові призначення в області доведені до абсурду. Здавалося б, скільки жертв принесено задля чистої і прозорої системи призначення та змін в країні самого силового блоку? Проте, варто згадати призначення Дмитра Загарії на посаду начальника обласної міліції. Знайшлося певне коло активістів які почали стверджувати, що саме його варто призначити на цю посаду. Мотивація проста – професійність, неупередженість, і всі риси характеру, що притаманні св’ятим…

Як це відбулося? На диво просто і банально. Уникнувши обговорення представників від громади, декілька персоналій самообрали себе та вирішили поїхати до пана Авакова, і пояснити що і кого хочуть бачити львів’яни на посадах у силових структурах. Ну як Вам? Ваш вибір вкотре опинився у руках невідомих людей, чимось нагадує студентські уряди чи не так?  Проте, жодної реакції від громади у відношенні до горе активістів не послідувало. Усім просто пояснили, що вони впливатимуть на процес переатестації та призначень через представників у радах. Всі заспокоїлися. Але от запитати, де ради засідають і хто туди входить, якось та й забули.

До сьогодні незрозумілим для нас залишається процес призначення голови ДАІ. Мабуть, зрозумівши що можна «вибити» собі ці посади, завдяки пікетуванням, акціям протесту та іншим досить популярними на сьогоднішній день публічними виставами від організацій із 3-х людей і банера, претенденти почали змагатися, хто знайде кращого виконавця цих вистав абсурду. Здається, найдорожчою є вистава із пропагуванням і рекламою кандидата навіть у соціальних мережах.

Вистави та концерти на меті яких було працевлаштування керівництва ДАІ дивувала навіть найвибагливіших поціновувачів. Звідки ж це раптом у працівників ДАІ з’явилися мало не фан-клуби? Гучні заяви зі сторінок Facebook: «Громадськості» не підходить той кандидат, бо він хабарник,не підходить інший кандидат, бо він відмовився воювати в АТО, ще один не підходить, бо він переслідував активістів Майдану». А от прямі докази надати чомусь посоромилися усі.

Прикро, що всі народні «призначення» стали повною невдачею та крахом. Львівський журналіст Микола Савельєв на адресу псевдоактивістів написав: «Розкидаючись голослівними звинуваченнями, Ви якось перестали зважати на те, що Ви не безпомильні. Спочатку Ви воюєте з тими, хто, на Вашу думку, ворог, пізніше – з тими, кого Ви призначили на роль ворога, потім – починаєте воювати з тими, хто був з Вами по один бік барикад, і врешті-решт не помітите, як залишитесь САМІ…»


Повертаємось до виконавців концертних програм та циркових номерів.

Одну з найактивніших позицій щодо «кадрових» призначень в обласному ДАІ посідають Сергій Круглов («Дорожній контроль» Львів) та Наталя Шелестак («Варта 700»). Наведені вище дві громадські структури є організаціями, які можуть вивести на вулицю не більше п’яти членів. До більшості акцій вони залучають інші ГО, або просто людей які не сильно орієнтуються у ситуації, і прочитали у соцмережі, що все це робиться задля кращого майбутнього та во ім’я «Небесної Сотні». Медійної популярності вони набули, як не дивно, у зовсім інших акціях, не властивих їхньому профілю, протестах проти очільника Львівської ОДА. Тоді це виглядало дуже дивно, мітинги ненависті проти націоналістки Ірини Сех. У Львівській області купа проблем, а названі організації разом із комуністичним Автономним опором робили картинки неспокою для російських ЗМІ. Вибори пройшли, і нікого Львівська ОДА уже не цікавить. Виникає підозра у замовному характері цих мітингів.


Щодо Сергія Круглова. Минуле його не дуже зрозуміле. Стосовно місць праці ми згадували у попередній статті. Під час Євромайдану ніхто цю людину в очі не бачив. А керівником ДК був Ярослав Порада, який відбивав чи не кожен автобус, що був затриманий, та консультував кожного водія перед виїздом щодо прав та обов’язків працівників ДАІ. Саме він і протидіяв активно прислужникам Рудяка. Відколи формальним лідером ДК став Сергій, то почали випливати цікаві речі.

У соцмережах говорили про те, що Сергій бере хабарі від теперішнього заступника начальника обласного ДАІ Гапчича. Прямих свідчень немає. Але якщо прослідкувати логіку нещодавніх звинувачень «активістів» в бік кандидатів, то стає зрозумілим, що критики уникли і спокійнесенько працюють на своїх місцях лише дві одіозні особистості: заступники начальника обласного ДАІ підполковники міліції Дмитро Фальшовник і Віталій Гапчич. 


Чому керівний склад ДАІ, який був причетний до переслідування майданівців та зупинок автобусів на Київ, сьогодні у теплих кабінетах? І Фальшовник, і Гапчич – два відданих працівника генерала Рудяка, які зі всією завзятістю виконували накази щодо перешкоджання вільному пересуванню майданівців. 

Зі свідчень працівників ДАІ «Під час проведення інструктажів з особовим складом ДАІ громадяни Фальшовник та Гапчич постійно наголошували на необхідності шукати будь-яку причину для недопущення виїзду автобусів з організованими групами людей на Євромайдан в м. Київ».

Наталя Шелестак, ще одна загадка, про яку ніхто не знає. До нещодавніх пір ця пані навіть не була зареєстрована в жодній соціальній мережі.  Фальшовник і Гапчич на її думку – нормальні пацани! Наталя зізнається, що знає обох, при чому не зі слухів. Фальшовник їй ледь не родич, якого вона знає все життя.

Ось такі зміни. Отак от живемо. На цьому все.

Це остання стаття із циклу «ДАІ, що змінилося?». Наступними ми розглянемо Львівський «Беркут» який начеб то розпустили, проте у середу вони побили людину що зробила зауваження працівникам ДАІ, про це читайте згодом.

Марвін