Лівобережжя Херсонської області — єдине місце на лінії бойового зіткнення, де зараз немає суцільного фронту, пишуть автори одного із телеграм- каналу.  Однак існує план Теплинського: Росія цілком ймовірно готує масштабний відступ у Херсонській області.

Нагадаємо, після розгрому в Харківській області, що трапився у вересні 2022 року, війська РФ сформували суцільний фронт від Білгородської області до Кремінної (Куп’янське та Краснолиманське напрями). Навесні та на початку літа оформився фронт від Білогорівки до Бахмуту та Курдюмівки та від Горлівки до Вугледару.

На початку літа, зусиллями російського генерала Михайла Теплинського, який зараз командує угрупуванням «Дніпро», сформувався суцільний фронт у Запорізькій області. На цих напрямках і точилися основні бої.

Херсонська область з минулої зими стояла «особняком». Військ у РФ там було менше, ніж на інших напрямках, а після підриву греблі Каховської ГЕС та висмикування всіх боєздатних підрозділів та техніки під Роботино, залишилися зовсім крихти. У ролі лінії фронту у цьому напрямі виступав Дніпро. Але війська РФ так і не зробили суцільну лінію укріплень на лівому березі. Тому, що лівий берег перебуває під вогневим контролем української артилерії, РСЗВ та ракет і будь-які великі роботи за 20-30 км від річки неминуче призводили до потужного обстрілу та втрат. Тому, що довжина таких укріплень склала б близько 300 км, а на будівництво такого масштабу угрупування «Дніпро» не вистачило б ні рук, ні техніки, ні будівельних матеріалів.

Російські військові ще минулого року говорили, що лівобережжя майже неможливо обороняти, зробивши точкою опори Дніпро.

По-перше, тому що лівий берег нижче правого, він як на долоні та ЗСУ можуть знищувати артилерією зміцнення та позиції поблизу річки (та й не лише поблизу).

По-друге, тому що на цьому напрямі ніколи не було достатньо військ для організації оборони на всій лінії.

Більше того, ЗС РФ ніколи повністю не контролювали лівий берег, тому що ЗСУ та Сили спецоперацій України регулярно перекидали на лівий берег диверсійні групи, які наводили шум на російських тилах від Енергодара до Олешок і, що часом йшли на 10-15 км на південь від річки.

Тактика Макаревича (попередник Теплинського — ред.), який намагався блокувати та знищувати українські плацдарми, що виникали то тут, то на лівому березі, не працювала. Нечисленну бронетехніку ЗС РФ знищувала українська артилерія. По літаках та вертольотах працювала українська ППО з правого берега. Артилерія, підведена надто близько до річки, знищувалася контрбатарейним вогнем ЗСУ. Вимотані та побиті російські десантники, морпіхи, мотострілки та спецназ витрачали останні ресурси у погано організованих штурмах українських позицій у Кринках, Козачих Таборах та інших селах на українському плацдармі.

За словами російських офіцерів, які служили з Теплинським на Запорізькому напрямку, він давно зрозумів, що рівень та якість підготовки військ РФ дає можливість воювати в обороні лише кількістю. В цьому випадку підрозділи не біжать або біжать не відразу і їх є ким замінити. Кількості на Херсонському напрямі немає. Немає й необхідної артилерійської могутності, щоб придушити українські знаряддя на правому березі, які знищують цілі на лівобережжі на дальності 20-30 км. Резервів для оборони не дадуть, принаймні не дадуть швидко.

У цій ситуації, за словами військових зі штабу «Дніпра», Теплинський запропонував відтягнути сили з берега на лінію укріплень, збудовану ще восени 2022 року, коли ЗС РФ готувалися здавати Херсон та побоювалися швидкого настання ЗСУ на лівому березі.

Лінія ця проходить трохи на північ від Скадовська, вигнутою на південний схід дугою і впирається у Василівку.

Відомо, що 9-13 листопада Теплинський, за словами джерел у Міноборони Росії, передав до штабу угруповання ЗС РФ в Україні та до генштабу РФ свої міркування щодо необхідності негайного відведення основних сил на підготовлені торік позиції.

Глава генштабу РФ та його заступник, за чутками з МО РФ, вимагали від Теплинського знищити українські плацдарми негайно, проте в окупантів як бачимо — нічого не вийшло.