Лідерка «Батьківщини» емоційно звернулася до уряду, написавши у Facebook, що влада не відмовилася від ідеї услід за збільшенням вартості газу підняти ціни й на електроенергію. Такі дії нардепка вважає просто неприпустимими.

«Вже з першого серпня тарифи планують підвищити аж до 3,5 гривень за кіловат. Маю запитання до уряду – ви там всі геть подуріли, чи що?

Скільки можна випробовувати терпіння людей? Скільки можна латати дірки у бюджеті, яких ви наробили власною некомпетентністю, за рахунок українців?» – запитала нардепка.

Тимошенко наголосила, що головне завдання уряду – підвищувати зарплати та пенсії, а не тарифи та ціни.

Лідерка партії «Батьківщина» підкреслила, що вимагає запровадити мораторій на підвищення тарифів і негайно ухвалити законопроєкти, які пустять на потреби людей газ вітчизняного видобутку та найдешевшу атомну електроенергію. «Це дозволить не підвищувати, а навпаки, суттєво знизити тарифи», – резюмувала вона.

Тимошенко додала, що уряд лише поглиблюєте епоху бідності, в якій перебувають українці.

В свою чергу, філософ і мандрівник Євген Іхельзон у програмі відомого аналітика і письменника Олексія Толкачова «БДСМ Україна» зазначив, «дуже добре, що Президент Зеленський не ходить по церквах. Усі інші президенти ходили, намагаючись об’єднати країну, а він, не ходячи по церквах, насправді її об’єднує».

«Він просто поводиться як Володя Зеленський, а не як президент. Те, що він робить, не розділює країну. Наприклад, Порошенко ходив у Київську церкву, Янукович у Московську, Юлія Тимошенко в усі, а цей в жодну. Люди дивляться – Пасху показують, а Президента нема. В синагогу він теж не ходить. І це знижує оберти напруги», – каже філософ.

«Таким чином він, навіть не бажаючи того, показує, що церква не є важливою в політичному житті України. Що місце церкви – там, де вона є, а не там, де мова, віра, армія», – зазначає Іхельзон.

Водночас він підкреслює, що наше середовище є помірно агресивним.

«Сама наша мова, побудова фраз і речень є досить агресивною. Можливо, це є запозиченням радянських часів, коли у воєнізованої країни був директивний нахил у мові, і якийсь розпач від того, що людина несхожа на тебе. І цей розпач виливається в агресію», – розповідає він.

Витоки агресії він вбачає у нав’язуванні стереотипів.

«У суспільстві існує якийсь шаблон: що зварювальник має бути з коротким волоссям. А в когось мають бути поголені ноги, в когось має бути манікюр, хтось має бути з краваткою обов’язково. Це викликає агресію в людей, які просто не розуміють, що може бути по-іншому», – робить висновок Іхельзон.