За час роботи Вищого антикорупційного суду (з вересня 2019 року) тюремні терміни за корупцію отримали 19 осіб. Про це повідомило, Національне антикорупційне бюро.

Відзначається, що у справах НАБУ і САП ВАКС виніс 16 вироків щодо 19 осіб, 14 з яких вступили в силу. Більшість справ стосувалися злочинів, пов’язаних з неправомірною вигодою.

“Крім позбавлення волі, ВАКС конфіскував все необхідне майно суддів Малиновського райсуду Одеси і Господарського суду Одеської області. До останнього також застосована спеціальна конфіскація – в дохід держави повернуто 250 тисяч гривень. А також конфісковано автомобіль екс-директора ВАТ«Кіровоградгаз», засудженого за розтрату 8,6 мільйона гривень”, – йдеться у висновках НАБУ.

Всього, за даними НАБУ, за час роботи цього відомства понад 300 обвинувальних актів щодо майже 600 осіб були скеровані в суд, про корупцію чиновників прийнято 56 обвинувальних вироків, що вступили в законну силу.

Також варто зазначити, що у Верховній Раді готується до другого читання проект закону «Про засади антикорупційної політики на 2020 — 2024 роки» (№ 4135).

Документ розроблено Кабінетом Міністрів відповідно до вимог закону про запобігання корупції і подано до парламенту ще восени минулого року. У листопаді його взяли за основу та скоротили термін підготовки до другого читання. Утім, законопроект і досі не схвалили в цілому.

Законотворці вказують на те, що в країні досі немає основного стратегічного документа у сфері запобігання та протидії корупції — Антикорупційної стратегії. Це призвело до розбалансованої і малоефективної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших публічних інституцій у питаннях запобігання та протидії корупції. А затвердження такого перспективного плану дій на 2020 — 2024 роки дасть змогу вирішити ці проблеми, забезпечивши всі публічні інституції надійним дороговказом та інструментарієм на найближчі п’ять років. Окрім того, ухвалення законопроекту, очікують парламентарії, дозволить зробити значний стратегічний крок уперед у напрямку мінімізації корупції та суттєво підвищити темпи соціально-економічного зростання країни.

Результати численних досліджень свідчать про те, що корупція, як і раніше, залишається однією з найважливіших та найбільш гострих для населення проблем, зауважують законотворці у пояснювальній записці до проекту стратегії. Вони спираються на дослідження, проведене навесні 2020 року за Методикою стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні.

Дані свідчать, що 91,2 відсотка українців вважають проблему корупції «дуже серйозною». Настільки ж гострою з позиції громадян є лише проблема війни на Донбасі. А в дослідженні Global Corruption Barometer, проведеному у 2016 році для країн Європи та Центральної Азії, зазначено, що 56 відсотків респондентів з України вважають корупцію однією з трьох найбільших проблем, які постають перед країною. За цим показником Україна опинилась на 5-му місці серед 42 країн, де проводили це дослідження.

Про нагальну потребу вирішувати проблему свідчать і дані, отримані в приватному секторі економіки. Так, за результатами опитування підприємців, проведеного Світовим банком в Україні у 2019 році, встановлено, що 74 відсотки суб’єктів господарювання вважають корупцію найбільшою перешкодою або значним обмеженням для бізнес-середовища в Україні. За результатами цього дослідження було встановлено й те, що 32,3 відсотка представників бізнесу значним обмеженням вважають нинішній стан судової системи України. А під час опитування, проведеного у жовтні 2019 року Американською торговою палатою, 41 відсоток представників бізнесу повідомили про наявність у них корупційного досвіду протягом останнього року. Особливо гостро проблема постає у світлі інвестиційної привабливості нашої країни.