Сьогодні парламент направив до КСУ законопроект, який, в разі прийняття, дасть можливість президенту призначати директорів НАБУ і ДБР. Тобто, процес зміни керівника Антикорупційного бюро запущений. Але що з цього вийде?

Про це пише політичний оглядач Юрій Васильченко. Далі подаємо його слова в оригіналі.

Документ №5133 про розширення повноважень президента у питанні призначення та звільнення директорів ДБР та НАБУ підтримали 225 нардепів від “Слуги народу” (тобто, і тут президентська фракція не додала голосу за законопроект, ініційований її ж депутатами), 12 – із “За майбутнє”, 8 з “Голосу”, 18 з “Довіри” і четверо позафракційних. Проти були фракції “ЄС” і “Батьківщини”, а також шестеро нардепів з “ОПЗЖ”.

Як довго Конституційний суд розглядатиме звернення парламентарів, питання риторичне, враховуючи далеку від ідеальної психологічну атмосферу в цьому органі. Тут все буде залежати від кількох факторів: бажання Банкової прискорити процес, або ж бажання Заходу, щоб Банкова прискорила процес. Однак, скоріше за все, до осені рішення КСУ не з’явиться. Та головне – існує політична воля перезавантажити керівництво НАБУ, і це погоджено з послами країн-партнерів. Про що може свідчити і сьогоднішнє голосування, – процес запущений. Далі триватимуть переговори, торги, про нюанси яких ми дізнаватимемося зі ЗМІ та інших джерел.

А ті повідомляють, що наші партнери не проти, щоб за результатами конкурсу на посаду директора НАБУ переміг Руслан Рябошапка, колишній член НАЗК за часів президентства Петра Порошенка та колишній Генпрокурор вже за правління Володимира Зеленського, який втратив посаду на хвилі кампанії проти так званих “соросят” у владі. На користь такої версії може свідчити і той факт, що Рябошапка у лютому став одним із 12 лауреатів премії американського Держдепу, яку вручають представникам країн третього світу за боротьбу з корупцією.

Хоча, якщо говорити прямо, Руслан Рябошапка на посаді Генпрокурора Україні ніяких особливих досягнень не мав і нікого з топ-корупціонерів не посадив.

Однак ця фігура не влаштовує Банкову з інших причин. У Рябошапки конфлікт з оточенням президента, крім того, він дуже критично відгукувався про свою наступницю на посаді Генпрокурора Ірину Венедіктову. А от про Андрія Богдана, попередника Андрія Єрмака на посаді голови президентського Офісу, неодноразово висловлювався позитивно. В одному з останніх інтерв’ю Рябошапка також невтішно оцінив політику Зеленського. За його словами, спочатку президент хотів змінити правила, але зараз цього вже немає.

“Є певні клани, олігархи, яким на відкуп віддають державні монополії, вони цим живляться, і потім купують своїх суддів чи прокурорів, міліціонерів чи поліцейських, чиновників чи міністрів”, – заявив Рябошапка. Вирватися з цього допоможе лише рішучість і політична воля президента. “Цього, знову ж таки, я не бачу”, – казав екс-генпрокурор.

Крім того, не виключено, що ображений через своє безславне звільнення екс-генпрокурор, укорінившись на посаді директора НАБУ, не почне свою вендетту, направлену, в тому числі, проти тих, хто зараз при владі.

Тож складно уявити, що у Зеленського погодяться на Рябошапку в якості нового директора НАБУ. Принаймні без гарантій від наших партнерів, що Бюро не чіпатиме найближче оточення або і самого гаранта. Але ніхто таких гарантій не дасть.

Існує думка, що у вищих коридорах влади не проти бачити очільником Антикорупційного бюро нинішнього заступника директора Гізо Углаву – він влаштовував багатьох. Втім до цієї фігури критично ставляться громадські антикорупціонери – так звані “шабунята”.

Водночас представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський допускає продовження роботи Ситника на посаді до завершення його каденції. Схоже вже почалися торги, в яких, як тимчасова фігура більшість, включно з послами, влаштує углава. Проте Ситник не здається і пробує чіплятися за крісло.

Шановні читачі, також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.