Євгеній Мураєв — колишній нардеп від Партії регіонів та «Опозиційного блоку», бенефіціар партії «Наші» та власник (або ні) телеканалу «Наш» — останнім часом поводиться так, ніби прикликає до себе блискавки санкцій. Канал отримав низку штрафів і попереджень від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка намагатиметься позбавити його ліцензії через суд.

Зараз же Телеканалу “НАШ” частково заблокували ютуб-канал. Тепер там немає жодного запису програм чи ток-шоу і доступна лише пряма трансляція ефіру.

Для каналу з мільйоном підписників це чималий фінансовий удар. Вони навіть терміново взялися резервний канал на ютубі створювати, щоби зберегти хоча б частину своїх глядачів.

Прихильників у телеканалу чимало – денний ефір на ютубі та на телебаченні одночасно дивилися 5 тисяч глядачів. Для денного ефіру це захмарна цифра, але треба розуміти, що секретом популярності каналу “НАШ” є його проросійська спрямованість.

Експерти з медіа Медведчука

Саме телеканал регіонала Євгенія Мураєва замінив любителям Росії закриті в Україні медведчуківські канали 112, Zik, NewsOne. Простіше кажучи, від закриття каналів кума Володимира Путіна виграв саме “НАШ”.

У статусі головного телевізійного осередку проросійської пропаганди «Наш» став демонстративно радикалізуватися. З каналів Медведчука він перетягнув частину спікерів — політиків і політкоментаторів, до яких звикли глядачі закритих каналів. А проросійська риторика в ефірі «Нашого» стала гротескною. Окрім заперечення російської агресії та інших типових проявів відданості Кремлю, тут з’явились расизм та юдофобія. У проєкті «Нічого особистого» лунають пропозиції труїти політиків ціанистим калієм. Канал захищає білоруського узурпатора Олександра Лукашенка й посилає туди свого топпропагандиста. Підтримує російську кампанію проти української футбольної форми, маніпулятивно прирівнюючи гасло «Слава Україні!» до нацистських гасел. «Наш» висловлюється навіть проти святкування Дня незалежності України, мовляв, у деяких українців це свято «формує огиду», пише медійний експерт Отар Довженко

Однак на ютубі каналу прилетіли обмеження, хоч і не через антиукраїнську риторику. Підставою для часткового блокування стало порушення авторських прав, коли вони використали чуже відео з Чорнобиля.

Водночас можна сподіватися, що це лише “перша ластівка” для проросійського медіа і за нього лише міцніше візьмуться. Оскільки в Україні 8 рік поспіль триває війна з Росією, яка окупувала наші території, маємо щоденні втрати.

Рупор російської пропаганди

Відтак дозволяти рупору російської пропаганди мовити на своїй території і сіяти серед населення зневіру в Україну – неприпустимо. Закривати “НАШ” чи ні – це не питання демократії, а питання здорового глузду й інстинкту самозбереження, вказує журналіст Артем Овдієнко.

Інакше у “захисті свободи слова” можна дійти до того, що ми й Путіну маємо давати слово в ефірі українських телеканалів. Мовляв, людина має право висловити свій погляд на події.

Однак це не буде ані правильним, ані демократичним. Те ж саме з “Нашим” – його закриття лише б оздоровило український телеефір.

Трохи дивно, чому це Рада нацбезпеки й оборони досі не перейнялася цим питанням і чому канал “Наш” не повторив долю телеканалів Медведчука.

Але все так, Навіщо Мураєву йти ва-банк і ставити під загрозу канал «Наш», який є фактично єдиним активом, що гарантує йому вплив і впізнаваність?

Отар Довженко зазначає, що попри свої майже шість відсотків умовного президентського рейтингу, розраховувати на перемогу на виборах президента він не може. А ось кинути виклик вічному кандидату в президенти від «ОПЗЖ» — Юрію Бойку — це вже реальніше.

Для змагання з Бойком Мураєву, зрозуміло, знадобиться підтримка. Її може надати майстер розкладати яйця в різні кошики Рінат Ахметов, який чи то створює, чи то не створює нову центристську партію, але навряд чи вкладатиме гроші у хронічно провальний «Опоблок».

Співпраця з Ахметовим або ще з кимось із олігархів, чиї яйця ще не повністю розкладені по інших кошиках, потрібна ще й тому, що для популярних телеканалів, окрім ахметовських, Мураєва практично не існує. А якщо фокус із мучеництвом та репресіями вдасться прокрутити, потрібен буде майданчик для регулярного піару. Якщо ж Мураєв нарветься вже найближчим часом, піаритися потрібно буде довго — до виборів два роки.